4.Установіть відповідність (за повістю Ніни Бічуї «Шпага Славка Беркути»)
Герой Вчинок
1.Славко Беркута А.Рятує сороку з переламаним крилом
2.Стефко Вус Б.Страждає через невіру однокласників
3.Юлько Ващук В.Вірить у невинність Беркути.
4. Лілі Теслюк Г. В міліції називає чуже прізвище замість свого.
Д. Не боїться пити вино на вулиці.
5.Хто назвав собача Діаною (за повістю Бориса Харчука «Діана») ?
А.Бабуся
Б.Дівчинка Леся
В.Дівчинка Марта
Г.Дядько Петруня
6.Городище – це назва ... (за повістю Бориса Харчука «Діана»)?
А.Села
Б.Гори
В.Річки
Г. Ставка
7.Погано обійшлися з Діаною (за повістю Бориса Харчука «Діана»)
А.Дівчинка Марта
Б.Дядько Микола
В.Бабуся Марти
Г.Доглядач ставка Сева
О, - полегшено зітхнув я. - Оце я тебе пізнаю. А то аж злякався спершу. Звідки, думаю, такий запал." (Сергій про Митька)
"... Вхопившись рукою за поручні, Митько став так вигицувати, підкидаючи ноги, що аж дошки піді мною заходили ходором, і місток затрусивсь іще дужче. Добряче спітнівши, зате наочно довівши мені, що боятися нема чого, Митько зрештою вгамувавсь, і ми заглибились у ліс."
" Зоології? Ти що, здурів? Мало тобі колекції, мало тобі ботаніки, мало тобі нашої вчительки? Забув, як ти сам з її уроків тікав?"
"І голова ж у тебе, Митько."
"Удень ми тільки й сиділи над книжками, сперечались, робили різноманітні припущення і бігали до бібліотеки... Митько склав декілька таблиць і заучував їх напам'ять..."
"Але ж головний у нашій експедиції ти."
"Взагалі мушу визнати: голова в мого друга працювала із колосальною швидкістю і, бувало, не встигав він бодай до половини висловити якусь думку, як у нього вже народжувалася друга, а то й третя, зовсім протилежна. Однак далеко не всі з них можна було назвати рівноцінними чи просто вдалими."
"І взагалі у нас попереду ще дуже багато цікавого, і завжди так буде, поки ми з Митьком."
Риторичні оклики: «Господнє небо і село, ягня, здається, веселилось!»; «Поглянув я на ягня — не мої ягнята!»; «Обернувся я на хати — нема в мене хати!»; «Не дав мені бог нічого!»; «І хлинули сльози, тяжкі сльози!»; «…лани, гаї, сади!».
Риторичні запитання: «…чи так мені чого було?»; «…чого так весело було?».
Порівняння: «…любо стало, неначе в бога..»; «мов прокинувся, дивлюся»; «…поцілувала… наче сонце засіяло, неначе все на світі стало моє».
Метафори: «сонце гріло, не пекло»; «сонце… не довго молилось»; «сонце запекло, почервоніло і рай запалило»; «небо помарніло».
Епітети: «небо голубеє»; «тяжкі сльози», “господнє небо”