Объяснение:Дитинство-казка, мов чарівна мить, Там завжди сонячно і світло. І річка вдаль приваблива біжить, А поле травами розквітло. Там стільки сонця, радості, тепла, Краси чарівної без краю! Там наймиліша стежка пролягла, Лиш вороття туди немає. Там велетні дерева до небес, Струмочки чисті гомінливі, Повсюди стільки казки і чудес… Там ми були такі щасливі! В дитинстві все яскраве і дзвінке, Уміє серце милувати. А малинове сонечко таке, Що у словах не передати. А неба синь нас кликала в політ, Там чисті роси найсвітліші. Там вперше пізнавали дивосвіт Й були, мабуть, найщасливіші.
ответ:Так, у вірші «Пломінний день», що належить до громадянської лірики, поетка Олена Теліга декларує своє життєве кредо — служити рідній країні. Душа її сповнена енергії жити і боротися заради Вітчизни до кінця життя: «Хай несуть мене бурхливі води Від пориву до самого чину!». Авторка переконана, що там, де є патріоти, там немає байдужих: «Хоч людей довкола так багато, Та ніхто з них кроку не зупинить, Якщо кинути в рухливий натовп Найгостріше слово — Україна». У творі простежується філософська думка про те, що героїня ладна боротися до останнього, бо її душа «рушає на шляхи великі». Використовуючи метафоричні образи, поетеса прагне своїм закликом збудити «застиглі і покірні води», щоб вони «забурлили водоспадом» саме «на землі байдужо- непривітній». Авторка утверджує активну життєву позицію: «Хочу жити, аж життя не зломить...» У патріотичній ліриці Олег Ольжич на диво сповідальний. Очима свого покоління він дивиться на світ в циклах віршів «Городок. 1932» та «Незнаному воякові». Навіть для нашої молоді актуальні рядки: І бачили очі дитячі твої, Широкі і схожі на рану, Як люди, що знали визвольні бої, Улесливо кланялись пану. І слухали уші, коли вчителі Учили, нечесно-лукаві, Лучити гонори своєї землі У службу ворожій державі... І встала потворна оголена суть Повільно зради ідеї. Не може, не може, не може ж так буть, Облудники і фарисеї! У своїй творчості Теліга стояла на межі, де закінчується спокій, сірість буднів і починається палахкотіння вогню боротьби, справжнього життя.
Объяснение:Дитинство-казка, мов чарівна мить, Там завжди сонячно і світло. І річка вдаль приваблива біжить, А поле травами розквітло. Там стільки сонця, радості, тепла, Краси чарівної без краю! Там наймиліша стежка пролягла, Лиш вороття туди немає. Там велетні дерева до небес, Струмочки чисті гомінливі, Повсюди стільки казки і чудес… Там ми були такі щасливі! В дитинстві все яскраве і дзвінке, Уміє серце милувати. А малинове сонечко таке, Що у словах не передати. А неба синь нас кликала в політ, Там чисті роси найсвітліші. Там вперше пізнавали дивосвіт Й були, мабуть, найщасливіші.
ответ:Так, у вірші «Пломінний день», що належить до громадянської лірики, поетка Олена Теліга декларує своє життєве кредо — служити рідній країні. Душа її сповнена енергії жити і боротися заради Вітчизни до кінця життя: «Хай несуть мене бурхливі води Від пориву до самого чину!». Авторка переконана, що там, де є патріоти, там немає байдужих: «Хоч людей довкола так багато, Та ніхто з них кроку не зупинить, Якщо кинути в рухливий натовп Найгостріше слово — Україна». У творі простежується філософська думка про те, що героїня ладна боротися до останнього, бо її душа «рушає на шляхи великі». Використовуючи метафоричні образи, поетеса прагне своїм закликом збудити «застиглі і покірні води», щоб вони «забурлили водоспадом» саме «на землі байдужо- непривітній». Авторка утверджує активну життєву позицію: «Хочу жити, аж життя не зломить...» У патріотичній ліриці Олег Ольжич на диво сповідальний. Очима свого покоління він дивиться на світ в циклах віршів «Городок. 1932» та «Незнаному воякові». Навіть для нашої молоді актуальні рядки: І бачили очі дитячі твої, Широкі і схожі на рану, Як люди, що знали визвольні бої, Улесливо кланялись пану. І слухали уші, коли вчителі Учили, нечесно-лукаві, Лучити гонори своєї землі У службу ворожій державі... І встала потворна оголена суть Повільно зради ідеї. Не може, не може, не може ж так буть, Облудники і фарисеї! У своїй творчості Теліга стояла на межі, де закінчується спокій, сірість буднів і починається палахкотіння вогню боротьби, справжнього життя.
Объяснение: