5. Як йомен Локслі переміг у змаганні лучників? Що він довів своєю перемогою? У якому з творів, прочитаних вами раніше, є подібний епі- зод? Чим відрізняються описи змагань лучників у цьому творі та в романі Скотта?
Дівчинка vs патріархат (на матеріалі оповідання Валентини Мастєрової «сиродій»)
16 серпня 2018
Поширити в Telegram 3369
Юлія Гончар
філологиня
Кандидатка філологічних наук, літературознавиця. Гендерна активістка, тренерка, консультантка. Працює з питаннями гендерного аналізу літератури, гендерної чутливості медіа, гендерної рівності. Авторка поетичних збірок, посібників та літературознавчого дослідження „Сердечний рай”. Гендерні аспекти художнього світу Тараса Шевченка”.
Читайте також інші матеріали Юлії Гончар у спецрубриці Література:
Нещасливі пошуки стереотипного щастя у новелі «На Чортовій греблі» Галини Тарасюк
Самовизначення жінки у час війни (за матеріалами книги Світлани Алексієвич “У війни не жіноче обличчя”)
Наповнення смислами поняття “жіноче” у суспільстві (за повістю «Я, Мілена» Оксани Забужко)
В оповіданні авторка змальовує традиційну патріархатну сім’ю, де старші чоловіки (дід і батько) володіють владою і ресурсами. Інші ж члени родини отримують підтримку, виконуючи відведені їм гендерні ролі та відповідаючи очікуванням. Власне, старші сестри маленької героїні, цілком задоволенні своїм становищем, вони отримують від діда нове вбрання і гостинці від батька, чемно сидять у нього на колінах. Та маленька головна героїня не відповідає стереотипним гендерним очікуванням від самого свого народження і тому життя її в традиційній патріархальній родині є нестерпним.
Цей вірш із циклу «В казематі» є, мабуть, найпопулярнішим поетичним твором, написаним українською мовою. Його часто цитують з пам’яті, існує кілька пісень на ці слова, й словосполучення «садок вишневий» є таким самим стереотипом українства, як і «гречкосії», «моя хата скраю» чи «хитрий хохол». «Заповіт», перекладений на десятки мов, вважається ніби «візитною карткою» Шевченка, але на відміну від апокаліптичного «Як умру, то поховайте», опис погідних травневих сутінків в українському селі є твором набагато інтимнішим, справжнім втіленням глибинного народного ідеалу життя, наповненого красою, вільною працею та небуденним змістом. Але популярність має й свої недоліки. Обидва вірші є набагато ґрунтовнішими й цікавішими, ніж те, як ми їх дуже часто трактуємо.
Объяснение:
Тема сезону
Спецрубрики
Бібліотека
Спільнота
Мультимедіа
Новини
Про нас
ПОПЕРЕДНІ ТЕМИ СЕЗОНУ
Дівчинка vs патріархат (на матеріалі оповідання Валентини Мастєрової «сиродій»)
16 серпня 2018
Поширити в Telegram 3369
Юлія Гончар
філологиня
Кандидатка філологічних наук, літературознавиця. Гендерна активістка, тренерка, консультантка. Працює з питаннями гендерного аналізу літератури, гендерної чутливості медіа, гендерної рівності. Авторка поетичних збірок, посібників та літературознавчого дослідження „Сердечний рай”. Гендерні аспекти художнього світу Тараса Шевченка”.
Читайте також інші матеріали Юлії Гончар у спецрубриці Література:
Нещасливі пошуки стереотипного щастя у новелі «На Чортовій греблі» Галини Тарасюк
Самовизначення жінки у час війни (за матеріалами книги Світлани Алексієвич “У війни не жіноче обличчя”)
Наповнення смислами поняття “жіноче” у суспільстві (за повістю «Я, Мілена» Оксани Забужко)
В оповіданні авторка змальовує традиційну патріархатну сім’ю, де старші чоловіки (дід і батько) володіють владою і ресурсами. Інші ж члени родини отримують підтримку, виконуючи відведені їм гендерні ролі та відповідаючи очікуванням. Власне, старші сестри маленької героїні, цілком задоволенні своїм становищем, вони отримують від діда нове вбрання і гостинці від батька, чемно сидять у нього на колінах. Та маленька головна героїня не відповідає стереотипним гендерним очікуванням від самого свого народження і тому життя її в традиційній патріархальній родині є нестерпним.
Цей вірш із циклу «В казематі» є, мабуть, найпопулярнішим поетичним твором, написаним українською мовою. Його часто цитують з пам’яті, існує кілька пісень на ці слова, й словосполучення «садок вишневий» є таким самим стереотипом українства, як і «гречкосії», «моя хата скраю» чи «хитрий хохол». «Заповіт», перекладений на десятки мов, вважається ніби «візитною карткою» Шевченка, але на відміну від апокаліптичного «Як умру, то поховайте», опис погідних травневих сутінків в українському селі є твором набагато інтимнішим, справжнім втіленням глибинного народного ідеалу життя, наповненого красою, вільною працею та небуденним змістом. Але популярність має й свої недоліки. Обидва вірші є набагато ґрунтовнішими й цікавішими, ніж те, як ми їх дуже часто трактуємо.