50 за твір 1 тема за творчістю т.г.шевченка та лесі українки 2життя це подвиг ето про лесю українку і т.г.шевченка​

ответ:солов'їні" йдеться про ніжне кохання, яке ніколи не забувається, сниться ночами. Згадуються й солов'їні ранки, і стежки, де ступали ноги милої, і подніпровські далі, якими колись милувалися разом. Усе знайоме до болю. Смуток на душі ліричного героя. Розійшлися життєві дороги закоханих, але надія на зустріч живе, тому й бадьорить серце приспів:

Знову цвітуть каштани,

Хвиля дніпровська б'є,

Молодість мила,

Ти серце моє!

Материнській любові і відданості, материнській печалі і величі Малишко присвятив рядки багатьох віршів, поем. Образ матері набуває узагальнюючого значення в "Пісні про рушник" (1959). З глибинних джерел черпає поет барви для змалювання образу матері, яка проводжає свого сина в далеку дорогу. У погляді її — тривога й сум, надія на щасливу долю сина, побажання йому добра в невідомім краю. Любовно вимальовується портрет матері за до але виразних епітетів:

І твоя незрадлива материнська ласкава усмішка,

І засмучені очі хороші, блакитні твої.

Объяснение:

Значит, не умерла эта традиция, не умер рушник. Так встречали новобрачных в Украине и сто, и двести лет назад. Даже сейчас, когда на нынешних невестах — роскошные подвенечные платья, на женихах — элегантные смокинги, а свадебные кортежи состоят сплошь из сверкающих «иномарок», непременный атрибут даже самого современного свадебного торжества — простой, может быть, даже грубый украинский рушник. Он не изменился. Изменилось время, другой стала Украина, а украинский рушник остался прежним. На нем все так же рдеют ягоды калины и рябины, поют птицы, зеленеют ветви деревьев, синеет лен. Его, как и прежде, вышивают с любовью, подолгу просиживая у окна.