глибока філософія прихована у словах в. джеймса: «суспільство деградує, якщо не отримує імпульсів від окремих особистостей; особистість деградує, якщо не отримує співчуття від усього суспільства». я думаю, однією із таких особистостей, яка підштовхнула суспільство до активних дій у боротьбі за волю, свободу народу був і залишається т. шевченко.
не кожного члена суспільства можна назвати громадянином, а лише людину у з активною життєвою позицією. вона докладає максимум зусиль, щоб жилося краще усім.
ідея утвердження активної громадянської позиції людини-патріота стала провідною у вірші «минають дні, минають ночі…» ліричний герой роздумує над швидкоплинністю життя. день за днем воно наближає людину до вічності. але сидіти і чекати свого кінця — це є не лише ганебним для людини. це злочин проти суспільства. і шевченкові слова звертання до долі більше молитву:
не дай спати ходячому,
серцем замирати
і гнилою колодою
по світу валятись.
лише істинний гуманіст здатен прожити власне життя для людей, захищаючи їхні інтереси. саме любов є найбільшою рушійною силою.
а дай жити, серцем жити
і людей любити…
на час написання вірша поет уже мав гіркий досвід стосунків із владою. він розумів, що царизм докладає всіх зусиль, щоб зберегти єдину і неподільну російську імперію та самодержавство. свої переживання він озвучує устами ліричного героя:
страшно впасти у кайдани,
умирать в неволі…
але він, істинний громадянин, найбільше боїться померти, не залишивши по собі жодного сліду. для нього інтереси народу і рідного краю є надто дорогими.
а ще гірше — спати, спати,
і спати на волі —
і заснути навік-віки,
і сліду не кинуть
ніякого…
цей вірш не втратив своєї актуальності. і я впевнена, що ніколи не втратить. держава буде існувати доти, доки будуть жити люди, готові служити їй вірою і правдою, захищати її інтереси, а отже, захищати людей. особисто я не хочу «гнилою колодою по світу валятись». і я вірю, що, коли виросту, то служитиму людям і любитиму їх
На сьогоднішній день активність громадян, особливо тих, які позбавлені волі, із захисту своїх прав досить слабка. Не останню роль у цьому відіграє низька правова освіта населення. І якщо у містах, селищах ще якось проводиться правова освіта, то в місцях позбавлення волі з цим велика проблема. Доступ до правосуддя є фактично основною проблемою в сфері прав людини. Існує проблема захисту прав людей позбавлених волі, особливо у питаннях звернення до суду, оскільки послуги адвоката є непідйомними для цієї категорії населення. Сьогодні існує багато перешкод об’єктивного й суб’єктивного характеру, які заважають людям, що перебувають у місцях позбавлення волі, слідчих ізоляторах, а також котрі перебувають під слідством звертатися до суду та інших інстанцій за захистом своїх прав. У першу чергу, це низький рівень їх правової культури. До цього додається надвисока корупція, яка особливо процвітає у таких місцях, де кожен чиновник вважає себе паном, і достукатись до нього простій, не обізнаній людині у правових питаннях практично неможливо. Виникає необхідність широкої роз’яснювальної роботи з питань розповсюдження інформації про права людини, доступ до правосуддя та про питання захисту своїх прав та свобод особами позбавленими волі. Є необхідність навчити цих людей, через правову-просвітницьку діяльність, відстоювати свої права, відчути себе громадянами своєї держави, які можуть добитись справедливості. Тому на сьогодні дуже важливим кроком є створення груп активістів, які б могли надавати безкоштовну юридичну до ув'язненим у наданні консультацій правового характеру та у складанні процесуальних документів.
ответ:
глибока філософія прихована у словах в. джеймса: «суспільство деградує, якщо не отримує імпульсів від окремих особистостей; особистість деградує, якщо не отримує співчуття від усього суспільства». я думаю, однією із таких особистостей, яка підштовхнула суспільство до активних дій у боротьбі за волю, свободу народу був і залишається т. шевченко.
не кожного члена суспільства можна назвати громадянином, а лише людину у з активною життєвою позицією. вона докладає максимум зусиль, щоб жилося краще усім.
ідея утвердження активної громадянської позиції людини-патріота стала провідною у вірші «минають дні, минають ночі…» ліричний герой роздумує над швидкоплинністю життя. день за днем воно наближає людину до вічності. але сидіти і чекати свого кінця — це є не лише ганебним для людини. це злочин проти суспільства. і шевченкові слова звертання до долі більше молитву:
не дай спати ходячому,
серцем замирати
і гнилою колодою
по світу валятись.
лише істинний гуманіст здатен прожити власне життя для людей, захищаючи їхні інтереси. саме любов є найбільшою рушійною силою.
а дай жити, серцем жити
і людей любити…
на час написання вірша поет уже мав гіркий досвід стосунків із владою. він розумів, що царизм докладає всіх зусиль, щоб зберегти єдину і неподільну російську імперію та самодержавство. свої переживання він озвучує устами ліричного героя:
страшно впасти у кайдани,
умирать в неволі…
але він, істинний громадянин, найбільше боїться померти, не залишивши по собі жодного сліду. для нього інтереси народу і рідного краю є надто дорогими.
а ще гірше — спати, спати,
і спати на волі —
і заснути навік-віки,
і сліду не кинуть
ніякого…
цей вірш не втратив своєї актуальності. і я впевнена, що ніколи не втратить. держава буде існувати доти, доки будуть жити люди, готові служити їй вірою і правдою, захищати її інтереси, а отже, захищати людей. особисто я не хочу «гнилою колодою по світу валятись». і я вірю, що, коли виросту, то служитиму людям і любитиму їх
На сьогоднішній день активність громадян, особливо тих, які позбавлені волі, із захисту своїх прав досить слабка. Не останню роль у цьому відіграє низька правова освіта населення. І якщо у містах, селищах ще якось проводиться правова освіта, то в місцях позбавлення волі з цим велика проблема. Доступ до правосуддя є фактично основною проблемою в сфері прав людини. Існує проблема захисту прав людей позбавлених волі, особливо у питаннях звернення до суду, оскільки послуги адвоката є непідйомними для цієї категорії населення. Сьогодні існує багато перешкод об’єктивного й суб’єктивного характеру, які заважають людям, що перебувають у місцях позбавлення волі, слідчих ізоляторах, а також котрі перебувають під слідством звертатися до суду та інших інстанцій за захистом своїх прав. У першу чергу, це низький рівень їх правової культури. До цього додається надвисока корупція, яка особливо процвітає у таких місцях, де кожен чиновник вважає себе паном, і достукатись до нього простій, не обізнаній людині у правових питаннях практично неможливо. Виникає необхідність широкої роз’яснювальної роботи з питань розповсюдження інформації про права людини, доступ до правосуддя та про питання захисту своїх прав та свобод особами позбавленими волі. Є необхідність навчити цих людей, через правову-просвітницьку діяльність, відстоювати свої права, відчути себе громадянами своєї держави, які можуть добитись справедливості. Тому на сьогодні дуже важливим кроком є створення груп активістів, які б могли надавати безкоштовну юридичну до ув'язненим у наданні консультацій правового характеру та у складанні процесуальних документів.