6. укажіть характеристики героїв твору г. квітки-основ’яненка «маруся»:
а) «вона дівка-козир, чи одежею, чи на виду собі, так зовсім дівка, а худоби і грошей до »
б) « парень на усе село, де жив. батькові і матері слухняний, старшим себе покірний, між товариством друзяка,
ні півслова ніколи не збрехав, горілки не вживавсь»
в) « гарний, русявий, чисто підголений', чуб чепурний, уси козацькі, очі веселенькі, як зірочки; на виду рум’яний, моторний, »
г) «та що ж то за дівка була! висока, прямесенька, як стрілочка, чорнявенька, очиці, як тернові ягідки, брівоньки, як
на шнурочку, личком червона, як панська рожа, що у саду цві»
д) « год учився у дяка в школі; у год вчистив граматику, два годи вчив часословець, півчварта года сидів
над псалтирем і з молитвами зовсім вивчив, та півп’ята года вчився писати, а цілісінький год вчився на щотах»
е) « їх турбувало лише те, що не було дітей, і не знали вони, кому дістанеться їх добро після смерті. а в них було й воликів
пар з п’ять, була й шкапа, були й »
достатній рівень (3 б.) завдання на встановлення відповідності. до кожного рядка, позначеного цифрою, доберіть відповідник, позначений буквою.
7. установіть відповідність між жанром пісень та їх назвами, які використав і. котляревський у творі «наталка полтавка»:
1 )сатирична 2) гумористична 3) лірична 4) бурлацька
а) «де згода в сімействі» б) «та йшов козак з дону» в) «дід рудий, баба руда» г) «всякому городу нрав і права»
д) «чого вода каламутна»
8. установіть відповідність між назвою пісні і її виконавцем (і. котляревський «наталка полтавка»):
1) «всякому городу нрав і права» 2) «що за того петруся била мене матуся»
3) «ой під вишнею, під черешнею» 4) видно шляхи полтавськії»
а) терпилиха б) возний тетерваковський в) наталка г) микола д) виборний макогоненко
9. установіть відповідність між героєм поеми «енеїда» і. котляревського і його характеристикою:
1. нептун 2. евріал 3. турн 4. цірцея
а) він іздавна був дряпічка, / почув енеїв голосок, / шатнувся зараз із запічка. (нептун)
б) був молоденький, / так годів з дев’ятнадцять мав; / та був одвага і завзятий. (евріал)
в) бабище старая, / крива, горбатая, сухая, / запліснявіла, вся в шрамах; / і як в намисті, вся в жовнах. (сівіла)
г) не в шутку молодець був жвавий, / товстий, високий, кучерявий, / , як огірок. (турн)
д) люта чарівниця / і дуже злая на людей, / які лиш не остережуться, / тих переверне на звірей. (цірцея)
1. У творах цього періоду постали картини українського народного побуту, складні людські історії, зокрема жіночі.
2.Шевченко звернувся до композиційного прийому, тому що він дає змогу зобразити широку панораму Російської імперії, допомагає і розкриттю ідейно-тематичного змісту поеми, і жанровим особливостям, бо життя, змальоване у творі, дійсно нагадує сон, оскільки суперечите усім реаліям.
Назвав поему комедією, тому що в ній засуджується несправедливий лад виражений сатирою, гротеском, карикатурою а злою іронією.
3.Гротеск — художній засіб, прийом, що ґрунтується на свідомому перебільшенні, контрастах трагічного й комічного, де реальне в житті переплітається з фантастичним, страшне — з незвично смішним.
Гротесковим є й кінцевий епізод поеми, у якому від безглуздого крику царя провалюється під землю його челядь, без якої він стає жалюгідним, безсилим і смішним, саме в цей момент розкривається примарна сила царизму.
4.Образи – символи:
Сова– символ мудрості, істини.
Цар волі – узагальнений образ борців, носіїв провідних ідей;
рожеві квіти – безсмертні ідеї декабристів;
білі птахи -душі померлих на будівництві,
одна з пташок – Павло Полуботок;
5. У цій поемі йдеться про неможливість знищити душу народу, його прагнення до волі. Поема Т. Шевченка «Кавказ» присвячена щирому другові поета Якову де Бальмену, який загинув на Кавказі під час війни з горцями.
6. Ця поема звертання не тільки до сучасників поета. Це слово й до нас з вами. Він закликає до єднання, щоб усміхнулася наша заплакана мати Україна, обняла й благословила своїх дітей, із сьгоденними подіями це й зараз актуально.
На які цикли поділяються суспільно-побутові пісні? Що в них є спільного?
Суспільно-побутові пісні поділяються на козацькі, кріпацькі, чумацькі, бурлацькі, рекрутські та солдатські, наймитські й заробітчанські пісні. У суспільно-побутових піснях відтворене життя наших пращурів, пісні наповнені душевними переживаннями.
Козацькі пісні оспівують героїзм захисників рідної землі, їхню готовність пожертвувати родинним затишком і навіть життям заради її незалежності, в таких піснях досягають емоційного зеніту мотиви прощання з родиною та героїчної загибелі козака, передусім відображено емоції героя, а не самі вчинки.
Чумацькі пісні відображають життя чумаків, які заради добробуту своїх родин покидати домівки, ішли чумакувати.
Кріпацькі пісні відображають тяжке підневільне життя селян, протест проти приниження людської гідності й безправ'я.
Бурлацькі пісні сповнені тугою за батьківщиною, сім'єю; у них передано важку працю бурлака й зневажливе ставлення хазяїна до нього (бурлаки (заст.) — це селяни, які, тікаючи від закріпачення, наймалися на тимчасові заробітки, вони зазнавали поневірянь, терпіли голод і тяжку працю, проте були вільними).
У рекрутських (рекрут (іст.) — солдат-новобранець) піснях звучить туга за рідним краєм, домівкою, родиною, висловлюється протест проти панів, які насильно віддавали в солдати українських хлопців-кріпаків.
У солдатських піснях передана туга за рідним краєм, показана важка муштра.
У наймитських й заробітчанських піснях ідеться про долю наймита, якого хазяї зневажають, примушують після тяжкої роботи.
Объяснение:
УДАЧИ И ПОЛУЧИТЕ 5