7-10 речень на тему "моє розуміння притчі про блудного сина"​

Відповідь:

Здається це тест по принципу так/ні

1. Події відбуваються в селі Воронівка та його околицях? - Так

2. Вітриком звали коня Тишкевича? - Ні (коня Швайки)

3. Дія роману «Джури…» відбувається у 18 столітті? - Ні (в 1487-1488 р.р., тобто у 15 столітті)

4. Демко мав прізвисько Дурна Сила? - Так

5. Дід Кудьма вчив Санька ворожбитству? - Так

6. Швайка міг прикидатися заможним татарином? - Так (татарином прикидатися точно міг, а от чи бідним чи заможним - не знаю... Хлопцям він казав, що може бути "беєм", а бей - це титул, звання у татар)  

7. Вовка Пилипа Швайки звали Барвінок? - Так

8.Тишкевич утік від козаків до татар? - Так

9. Козаки вирішили створити ю ??? - не знаю що таке "Ю", але у розділі "Козацькі розмови" частини другої "На Козацьких островах" козаки вирішили, що їм потрібно створити постійно діючий табір, в якому можна було б залишатися жити взимку, приймати бажаючих бути козаками, тренувати молодь.

10. ???

11. Житло козаків називалося оселедець? Ні (житло - курінь, оселедець - це чуб козацький)

12. Грицик і Санько змушені були тікати з села, щоб урятуватися від гніву пана  Кобильського? - Так (вони "пожартували" з панськими жовнірами, та змусили їх накивати п"ятами з села, покинувши все награбоване у селян, що дуже не сподобалося панові)

Пояснення:

Мартин Боруля – головний герой однойменної трагікомедії Івана Карпенка-Карого, заможний хлібороб, який домагається втрачених дворянських прав. Характер Мартина Борулі: не є скнарою і не знущається з бідніших за себе, має безглузде бажання будь-якою ціною стати дворянином і не бачить перепон на його досягненні. Його комізм полягає у несумісних із його мужицьким вихованням та освітою дворянськими звичаями та ведення життя. Він прагне захистити свою гідність і оберегти дітей від тяжкої селянської праці. Ставлення до інших: зневажає Красовського, наївно довіряє повіреному Тренделєву, любить свою сім’ю і прагне для неї кращої ,дворянської, долі, але не зважає на бажання родичів, якщо вони стають на заваді його меті. Ставлення інших до Мартина: Тренделєв його дурить, родичі та друзі його не розуміють і хочуть, щоб він знову став звичайним чоловіком без бажання бути дворянином. Ставлення автора до Мартина: за прототип Мартина було взято батька автора. Цим Іван Карпенко-Карий показує своє ставлення до прагнень батька, а саме комізм ситуації, використовує іронію та сатиру. Моє ставлення  до Мартина Борулі: цього героя можна зрозуміти, бо він лише хоче безхмарного майбутнього для своєї сім’ї. та бажання мусять поєднуватися з можливостями їх втілення чого не хоче робити Мартин. Це неправильно, ось чому головний герой виглядає комічно. На відміну від Пузиря («Хазяїн»), Калитки («Сто тисяч») Мартин Боруля не труситься за кожну копійку, не знущається з бідніших за себе, але він, як і мольєрівський Журден, у своєму прагненні офіційно стати дворянином, по суті, утрачає здоровий глузд.