Ліричний герой з неабиякою теплотою згадує рідну матір, її безсонні ночі над колискою сина, намагання прилучити дитину до всього чудового, людяного, матір мале велике бажання зробити дитину щасливою, не обійденою долею. Саме тому дарує синові вишитий рушник, як символ життєвої дороги, на якому оживає «і дитинство, й розлука, й материнська любов». Серце матері сповнене безмежної любові до дитини. Я вважаю,що цей твір нас навчає людяності ібезмежної вдячності до найдорожчої нам людини — рідної матері.
Твір "Маруся" Квітки-Основ'яненка мені дуже сподобався. Я читала цей твір і одночасно переживала за героїв, їхнє майбутнє і теперішнє. Були моменти коли я плакала, читаючи цей твір. У цій повісті розповідається про двох закоханих: Василя і Марусю, про їхнє нещасливе майбутнє. Тут відбувається зображення життя і побуту українського народу кінця XVIII - початку XIX ст., відтворення його душевної краси й високої моральної чистоти. Мене дуже зворушив той момент коли на перешкоді одруженню закоханої пари стоїть майнова нерівність: багатий селянин Наум Дрот не хоче віддавати свою єдину доньку за бідного парубка-рекрута . Але все ж таки він дає згоду на шлюб тоді, коли Василь змушений іти на службу в місто до купця, щоб заробити гроші й знайти собі заміну в солдати. Це дуже зворушлива повість. Я раджу прочитати її всім!
Серце матері сповнене безмежної любові до дитини. Я вважаю,що цей твір нас навчає людяності ібезмежної вдячності до найдорожчої нам людини — рідної матері.
Твір "Маруся" Квітки-Основ'яненка мені дуже сподобався. Я читала цей твір і одночасно переживала за героїв, їхнє майбутнє і теперішнє. Були моменти коли я плакала, читаючи цей твір. У цій повісті розповідається про двох закоханих: Василя і Марусю, про їхнє нещасливе майбутнє. Тут відбувається зображення життя і побуту українського народу кінця XVIII - початку XIX ст., відтворення його душевної краси й високої моральної чистоти. Мене дуже зворушив той момент коли на перешкоді одруженню закоханої пари стоїть майнова нерівність: багатий селянин Наум Дрот не хоче віддавати свою єдину доньку за бідного парубка-рекрута . Але все ж таки він дає згоду на шлюб тоді, коли Василь змушений іти на службу в місто до купця, щоб заробити гроші й знайти собі заміну в солдати. Це дуже зворушлива повість. Я раджу прочитати її всім!