7. Скласти анкету Килини за поданим зразком письмово у зошиті. Зразок. 1.Ім'я - Мавка 2. Вік - молода лісоваістота 3. Стать - жіноча 4. Місце народження -предковічний ліс на Волині 5. Рідня - є Лісовик, я зву його “дідусю”, а він мене“дитинко”, або “доню”. Мені здається часом, що верба, ота суха, старенька, то —матуся. Вона мене на зиму прийняла і порохом м'якеньким устелила для мене ложе 6. Зовнішність - “Що ж, - ти зовсім така, як дівчина…ба ні, хутчій як панна, бо й рукі білі, і сама тоненька, іякось так убрана не по-наськи. А чом же в тебе очі незелені? Та ні, тепер зелені…, абули, як небо, сині… О!Тепер вже виві,як тая хмара…, ні, здається чорні, чи,може, карі! Ти така дивна! 7. Соціальний стан - лісова царівна. 8. Товариство - Лісовик, Русалка, Перелесник, Потерчата, «Той, що греблі рве», Пропасниця, Куць. 9. Антиподи - Килина, мати Лукашева. 10. Сімейний стан - неодружена. 11. Заручена - з Лукашем. 12. Захоплення - любов до музики, до світу природи. 13. Мрія - мріє про кохання, яке було б одне на всежиття. 14. Життєве кредо - «Ні, я жива, я буду вічно жити! Я в серці маю те, що не вмирає!»

Та все-таки в центрі оповідання - внутрішній світ Орисі, глибоко ліричний, що сягає своїм корінням У сиву давнину народного буття. Дівчина схвильована розповіддю старого козака, вона проймається думкою про кохання, яке не має відповіді. Образи дівчини-краси і князя хвилюють її, змушують розмірковувати над подальшою долею та майбутнім коханням. Саме звідси, з дівочих мрій героїні, оце народнопісенне сприйняття природи. З дівочих мрій Орисі бере свій початок почуття світлого смутку, любові до нескінченного і таємничого світу, відчуття в природі, людях та легендарній минувшині чогось рідного, близького, дорогого і милого. Дивиться дівчина у воду і бачить, що хтось виїхав із пущі на сивому коні. Здається їй, що то князь з легенди, і вже «ось-ось заревуть і сунуться з річки зачаровані тури». Попрали дівчата білизну, поїхали додому, а там вже чекає красуню справжній князь - молодий козак. Із великою майстерністю описує Куліш заручини своєї улюбленої героїні. «Обняв козак Орисю, поцілував у тії губоньки, що наче з самого меду зліплені, і вклонились обоє низько, до самого долу, панотцеві».Автор підкреслює душевну щирість дівчини, її повагу до старших, її працелюбність. Саме тому для Пантелеймона Куліша Орися є втіленням ідеалу української дівчини.

Лаврін приїхав до млина, позносив з воза мішки заїхав під верби, розпріг воли, поклав їм сіна, а сам ліг спати. Добре виспавшись, він скупався в Росі, пополуднував і пішов у млин. Мірошник уже насипав борошном його мішки. Запрягши волів, Лаврін ненароком подивився на Рось і побачив дівчину. Він почув, що вона ніби освітила всю його душу, неначе сонце і побігла на гору зіркою. Лаврін махнув батогом на воли і, замість того, щоб їхати додому через греблю, повернув цабе на пригорок за дівчиною.  По обидва боки стояло високе жито, неначе дві зелені стіни. Дівчина ішла попід самою зеленою стіною, висмикувала з жита сині волошки й затикала за вуха. Лаврін догнав її й порівнявся з нею. Вона глянула на його своїми темними очима, і йому здалося, що на житі блиснули дві зірки.