7. Укажіть позиції, які відповідають мотивам, відтвореним у поезії І. Павлюка «Дівчинка»: А схвильованість босоногої героїні;
Б не обтяжує людину своїм перебуванням у неї на плечі;
В намагання вболівати за долю інших;
Г наявність розчарованої осені;
Д прагнення успадкувати свободу для майбутніх поколінь;
Е захист від темноти і жорстокості.
Завдання на встановлення відповідності.
До кожного рядка, позначеного цифрою, доберіть відповідник з буквою.
8. Установіть відповідність між героєм твору І. Карпенка-Карого і його реплікою.
1 Параска
2 Роман
3 Герасим
4 Савка
А «Нащо ви мене зняли з вірьовки? Краще смерть, ніж така потеря!»
Б «Тоді я у казначейство, купив гербову марку у присяжного, прийняв і присяжний і дав здачі»
В «Тепер всі пишуть: крадуть у других і вида­ють за своє, а я напишу, то буде сама правда потому бачу все, як на долоні»
Г «Через хазяйство нема часу і побалакать, по­співать любенько вкупі»
Д «Бий, бодай тобі руки посохли! І замолоду з синяків не виходила, бий і на старість!»

9. Установіть відповідність між образом твору і його характерною ознакою.
1 Лев (Г. Кирпа «Коли до вас темної ночі»)
2 Півень (І. Павлюк «Дівчин­ка»)
3 Дощ (А. Мойсієнко «Жов­тень жовті жолуді»)
4 Молитва (І. Малкович «З нічних молитов»)
А Висловлення потаємних прагнень
Б Уособлення пожежника
В Тиша, спокій
Г Імовірний спадкоємець сво­боди
Д Вияв турботи про інших

10. Установіть відповідність між героєм твору І. Карпенка-Карого «Сто тисяч» і його дією (вчинком).
1 Савка
2 Герасим
3 Маюфес
4 Бонавентура
А Зневажливо ставиться до освіти
Б Дощенту розорився
В Згоден продати дияволу власну душу
Г Попереджає Калитку про необхідність купівлі землі у Смоквинова
Д Згадка про побиття чоловіком

У великому місті на Івана Силу – парубійка з гірського села – чекає багато карколомних пригод, випробувань і небезпек, а ще – зустрічі з вірними друзями та, звичайно, справжнє кохання. Незвичайна сила, працьовитість і добре серце ведуть його від перемоги до перемоги: від вантажника на вокзалі – до чемпіона республіки, від циркового силача у цирку пані Бухенбах – до найдужчої людини світу."  Це весела, захоплююча, сповнена пригод розповідь про простого хлопця із закарпатського села Білки, який, завдяки надзвичайній фізичній силі, а також силі духу і доброті, здобув собі славу найсильнішої людини світу, перемагав найвидатніших богатирів, разом із мандрівним цирком побував у багатьох країнах світу. Розповідь базується на реальній біографії українського силача Івана Фірцака, ім’я якого повертається з небуття. Одним зі сучасних натхненників цієї історії для юних читачів є Василь Вірастюк, тому в книжці ви знайдете його передмову.  Пригодницька повість відомого дитячого письменника Олександра Гавроша розповідає про яскраві пригоди перевершеного гірського силача Івана Сили. Прототипом головного героя повісті став легендарний закарпатський богатир Іван Фірцак, який виборов звання чемпіона Чехословаччини та Європи з кількох видів спорту і об’їздив півсвіту, виступаючи в цирку, де здобув чимало яскравих перемог. 2013 року на основі цієї повісті було знято перший в третьому тисячолітті український дитячий фільм «ІВАН СИЛА».  «Іван Сила» – це кіноісторія про циркового атлета Івана Фірцака, що заснована на реальних подіях. Прототип героя жив на початку ХХ століття, був вихідцем із Закарпаття, і прославився на всю Європу. В очікуванні диска з фільмом та спеціальним додатком від письменника, ми розпитали Олександра Гавроша про враження від зйомок та фільму, а також про подальше книжкове життя історії про Івана Силу/ У 2013-му в український прокат вийшов фільм режисера Віктора Андрієнка«Іван Сила», знятий за повістю Олександра Гавроша«Неймовірні пригоди Івана Сили, найдужчої людини світу». 

Оповідання “Приблуда” С. Васильченко написав 1925 року. Сюжет оповідання «Приблуда» взято із життя дитячого будинку. Адже у 20-х роках XX ст. Васильченко був завідувачем дитячого будинку. Васильченко у оповіданні хотів аоказати нове в людських стосунках, в людській психології. Вихованці, котрі живуть у досить скрутних матеріальних умовах, письменник показує нам – у їх взаєминах паростки людської моралі та гуманності. В оповіданні піднімається така нагальна проблема того часу: ліквідація дитячої безпритульності. Безхлібне й невеселе життя дітей-сиріт, від недоїдання вони худі, аж світяться, стають сумним і зажуреними. Але досить сказати їм ласкаве слово, приголубити, як вони щиро, по-дитячому втішаються. Саме завдяки цьому оповідання набуває оптимістичного звучання. Умови життя в дитячому будинку вкрай складні – діти по троє сплять на одному ліжку, немає одягу, немає їжі, «хліба ні кришки». Діти знали, що за зовнішньою непривітність, сердитістю, постійною буркотливістю Параски Калістратівни (так звали завідувачку) криється чуле й добре серце. Вона цілий день клопочеться й свариться то з інспектором, то з дітьми, бо ледве дає собі раду, чим нагодувати, у що вдягнути та взути силу-силенну дітвори, яку закинули в дитячий будинок Безпритульність, розруха, голоднеча за перши революційних років.)

Объяснение: