7 Укажіть відповідність між уривками з творів та їх-
12 3
німи назвами й авторами.
1 Байдуже смерті, мужик то чи цар, —
Все пожере, як солому пожар.
А «Бджола
Хто ж бо зневажить страшну її сталь? та Шершень»
Той, в кого совість, як чистий
Г. Сковороди
кришталь... Б «Всякому місту
2 «Забитим краще буть, ніж полоненим»
звичай і права»
3 «Чи знаєш ти, що плоди твоєї праці
Г. Сковороди
не стільки тобі самій, як людям ко-
в «De libertate»
рисні, а тобі часто і шкодять... »
Г. Сковороди
4 «Слава навіки буде з тобою, Вольності
Г«Собака і Вовк »
отче, Богдане-герою!»
Г. Сковороди
Д«Слово о полку
Ігоревім»
Украинский:
Народився 29 вересня 1845 року в селі Арсенівка поблизу Єлисаветграда в сім'ї керуючого маєтком Карпа Тобілевича.
Закінчив повітове училище, у 14 років вступив на службу писарем. Протягом 23 років був чиновником і тривалий час був секретарем міської поліції в Єлисаветграді, звідки був звільнений і засланий у 1883 році за постачання паспортами революціонерів. У 1880-ті роки грав у трупі М. Л. Кропивницького, з 1883 року став писати драми українською мовою. 1886 року в Херсоні вийшла збірка його драм: «Бондарівна», «Хто винен?» та «Розумний і дурень». У 1887 році було видано його драма «Наймичка» (у Херсоні), у 1892 році — «Мартін Боруля» (надруковано у «Зорі»).
Русский язык
Родился 29 сентября 1845 года в селе Арсеневка вблизи Елисаветграда в семье управляющего имением Карпа Тобилевича.Закончил уездное училище, в 14 лет поступил на службу писцом.
Закончил уездное училище, в 14 лет поступил на службу писцом.В течение 23 лет был чиновником и долгое время состоял секретарём городской полиции в Елисаветграде, откуда был уволен и сослан в 1883 году за снабжение паспортами революционеров.
Закончил уездное училище, в 14 лет поступил на службу писцом.В течение 23 лет был чиновником и долгое время состоял секретарём городской полиции в Елисаветграде, откуда был уволен и сослан в 1883 году за снабжение паспортами революционеров.В 1880-е годы играл в труппе М. Л. Кропивницкого, с 1883 года стал писать драмы на украинском языке. В 1886 году в Херсоне вышел сборник его драм: «Бондарівна», «Хто винен?» и «Розумний і дурень». В 1887 году была издана его драма «Наймичка» (в Херсоне), в 1892 году — «Мартин Боруля» (напечатано в «Зоре»).
1. Перші півроку життя Леся провела з батьком – у Ольги Косач після народження доньки розвинулася анемія і вона поїхала лікуватися в Європу. Петро Косач на цей час узяв відпустку і цілком зосередився на опіці над старшим сином Михайлом та Лесею, фактично, врятувавши її від смерті.
2. З дитинства була допитливою. Читати навчилася в 4 роки, у 5 почала писати драматичні твори, в шість – майстерно вишивала. У 9 років написала перший вірш «Надія» під враженням під враженням від засудження тітки Єлі (батькової сестри Олени Косач) на заслання до Сибіру за участь у замаху на шефа жандармів Дрентельна. У 12 років переклала Гоголівські «Вечори на хуторі біля Диканьки».
3. Леся Українка була надзвичайно працездатною. Свою «Лісову пісню» вона написала за 12 днів. А поему «Одержима» – за одну ніч, перебуваючи біля ліжка помираючого Сергія Мержинського. Загалом повне зібрання творів Лесі Українки становить 14 томів. Найперша ж збірка «На крилах пісень» побачила світ у березні 1893 року у Львові за сприяння Івана Франка – наклад книги тоді був лише 500 примірників.
4. У ніч з 17 на 18 січня 1907 року на київській квартирі Косачів поліція провела обшук, вилучивши 121 брошуру соціалістичного змісту, що належали переважно братові поетеси. Лесю Українку та її сестру Ольгу заарештували і протримали у відділку ніч. З того часу Леся Українка опинилася під негласним наглядом поліції – навіть для поїздки в Колодяжне вона змушена була давати заяву поліції. Цензура не раз забороняла її твори – більшість своїх робіт поетеса публікувала за кордоном Російської імперії: на Галичині чи в Буковині, які тоді входили до Австро-Угорщини
5. Пам’ятники Лесі Українці є в Києві, Луцьку, Ковелі, Новограді-Волинському, а також в Торонто, Клівленді, Батумі, Саскатуні, Телаві та багатьох інших містах світу. За значний внесок Лесі Українки в українську літературу, її ім’ям у 1970 році назвали астероїд — «2616 Леся.