7. Установіть відповідність між дією твору «Сто тисяч» і вміщеною в ній реплікою Герасима Калитки. 1 І дія А «Продай воли - бери гроші...не віддаси грошей - давай 2 ІІ дія воли, бо то ж мої, я вже їх купив...» 3 ІІ дія Б«Бумага!.. Обманив!.. Куме, він же гроші давав, я сам ба- 4 IV дія чив!..» в «Не треба мені ні доброго хліба, ні доброго борщу... Мені треба невістку з приданим, з грішми» г«Сьогодні увечері у нас буде сто тисяч!»
продовж багатьох століть створювалися прислів"я та приказки, і крихта до крихти складалися у скарбницю народної мудрості. Однією фразою влучно і дотепно передавалися почуття, возвеличувалася чи засуджувалася людина та її вчинки. Без прислів"їв наша мова втратила би свою чарівність і неповторність, стала бідною і прісною,.
Значна частина прислів"їв характеризує негативні риси людського характеру - хитрість, невпевненість, нерішучість, лінь, жадібність, легковажність, зло, брехню та багато інших недоліків . До цієї категорії можна віднести і прислів" я ,,За двома зайцями поженешся, жодного не впіймаєш". У цю фразу вкладений дуже багатий зміст . Так кажуть про тих, хто одночасно береться за декілька справ , але жодної з них не виконує, не доводить до кінця. Тобто про безвідповідальну і легковажну людину, яка переоцінює свої можливості і не думає про наслідки . Такі особистості не заслуговують на повагу, бо на них не можна покластися, їм не варто доручати серйозні речі.
Звичайно, є наполеглеві і впевнені у собі люди, які якісно і в повному обсязі можуть виконати дві справи одночасно. У такому випадку кажуть ,, вбив двох зайців". Тому перш, ніж братися за декілька справ, треба реально оцінити свої можливості, зважити усі ,, за" і ,,проти". Якщо не впевнений , маєш сумніви - не берись, а взявся - доводь до кінця .
ответ:Нещодавно ми читали оповідання "Федько-халамидник", яке написав Володимир Винниченко. Цей твір, а особливо його фінал, справив на мене велике враження.
Володимир Винниченко розповідає про двох хлопчиків — Федька, сина бідного робітника, і Толю, дитину заможних батьків.
Федько-халамидник був дуже чесним і ніколи не брехав. Вадою хлопчика було те, що він заважав іншим дітям спокійно гратися, зчиняв бійки, робив шкоду сусідам. Проте Федько заслужив повагу однолітків, бо був справжнім другом і ніколи не видавав товаришів. Толя був делікатний, ніжний, сумирний. Він завжди був охайний, причепурений, а у двір виходив боязко й поводився тихо.
Одного дня хлопці пішли подивитися, як іде по річці весняна крига. Толю не покликали, але він все одно пішов. Федько вирішив перебратися по хитких крижинах з одного берега на інший і зробив це. Толі здалося, що він теж здатний на такий вчинок: хлопчик ступив на кригу. І тут сталося нещастя. Федько допоміг Толі, і той, як стріла, вилетів на берег. Упевнившись у власній безпеці, Толя навіть не подав палиці своєму рятівникові, тому що боявся опинитися в воді. Інші хлопці кинулися до Федька й витягли його На берег. Коли Федько-халамидник, геть мокрий та синій від холоду, теж був у безпеці, йому навіть не дозволили сказати правду. Толя ж підло звалив вину на Федька. Про те, щоб подякувати своєму рятівникові, Толя навіть не подумав.
Безперечно, Федько-халамидник повівся благородно, врятувавши товариша не тільки від наглої смерті, але й від батьківського покарання. Толя виявився черствою й зовсім байдужою до чужого нещастя людиною. Ще Толя — брехун і негідник. Коли Федько захворів на запалення легенів і помер, цей боягуз, обдуривши матір Федька, забрав чижика. А коли на цвинтарі ховали нещасного Федька, Толя спокійно грався з пташкою й не відчував ані жалю, ані смутку, ані докорів совісті.Поведінка Федька викликає в мене захоплення, а поведінка Толі — справжнє обурення. Замість того, щоб берегти такого вірного товариша, Толя став причиною смерті Федька. Байдужість Толі майже лякає мене.
Сьогодні, коли навколо так багато черствості й ненависті, треба виховувати в собі риси характеру, властиві Федькові-халамиднику, і позбуватися рис, які мав Толя.