Щирий, завзятий і чесний хлопець не раз потрапляв у дивні та неприємні історії, проте кожно разу знаходив достойне розв’язання кожної зі своїх проблем. Він завжди залишався доброю, чесною та щирою людиною.
Іван втілює в собі риси благородної людини, що спроможна заступитися за того, хто цього потребує. Так, перебуваючи на вокзалі, він допоміг злодію, який видався йому німим, врятувавши чоловіка від привселюдного побиття.
Объяснение:
Опинившись в місті Іван влаштовується вантажником на вокзал. І саме тут він проявляє свою силу: «Іван з легкістю взявся до праці, беручи на свої плечі вдвічі більше, ніж решта вантажників». Він – дужий від природи, має силу важко працювати та не стомлюватись.
Тема твору: зображення сили й краси водограю, його замилування й ігри з ним.
Ідея: восхваління природної стихії води, її сили й краси, яка є джерелом молодості й енергії.
Основна думка: вода – життєдайна сила, яка приваблює до себе своєю красою. Вона стрімка й непередбачувана, може дарувати, а може забирати. Водночас – це джерело молодечої енергії та чистоти душі. Нестримність та непередбачуваність водної стихії заворожують.
Римування: суміжне.
“Водограй” художні засоби:
Епітети: бистра вода, світ широкий, в чисту воду, Танок свій жвавий, За красну пісню, кожна весна, осінь ясна, радісний сміх, сіру скелю, вода іскриста, зоряне намисто, дівчино мила.
Метафори: Тече вода, тече бистра, а куди – не знає; хай він нам зіграє (водограй); Струни дає тобі кожна весна, / Дзвінкість дарує їм осінь ясна; А ми зіграєм на струнах отих, / Хай розіллють вони радісний сміх; сіру скелю б’є вода іскриста; я зберу джерела, зроблю з них цимбали, / Щоб тобі, дівчино мила, вони красно грали.
Звертання: Ой водо-водограй, водограю, Подивись, дівчино мила.
Пісня «Водограй» є однією з найвідоміших не тільки в репертуарі Володимира Івасюка, а й в усьому світі. Вона наповнена молодечою енергією та силою. Звертання до водограю, стихії води грайливі та жартівливі, що відображає молодечий запал, це особливо помітно у приспіві та другому куплеті. Перший куплет є вступом і просто описує водну стихію, її силу, красу та непередбачуваність. Приспів сповнений радості й забавлянь, а другий куплет присвячено «милій дівчині», для якої варто зробити намисто з краплин
Щирий, завзятий і чесний хлопець не раз потрапляв у дивні та неприємні історії, проте кожно разу знаходив достойне розв’язання кожної зі своїх проблем. Він завжди залишався доброю, чесною та щирою людиною.
Іван втілює в собі риси благородної людини, що спроможна заступитися за того, хто цього потребує. Так, перебуваючи на вокзалі, він допоміг злодію, який видався йому німим, врятувавши чоловіка від привселюдного побиття.
Объяснение:
Опинившись в місті Іван влаштовується вантажником на вокзал. І саме тут він проявляє свою силу: «Іван з легкістю взявся до праці, беручи на свої плечі вдвічі більше, ніж решта вантажників». Він – дужий від природи, має силу важко працювати та не стомлюватись.
Объяснение:
Жанр: пісенна лірика.
Тема твору: зображення сили й краси водограю, його замилування й ігри з ним.
Ідея: восхваління природної стихії води, її сили й краси, яка є джерелом молодості й енергії.
Основна думка: вода – життєдайна сила, яка приваблює до себе своєю красою. Вона стрімка й непередбачувана, може дарувати, а може забирати. Водночас – це джерело молодечої енергії та чистоти душі. Нестримність та непередбачуваність водної стихії заворожують.
Римування: суміжне.
“Водограй” художні засоби:
Епітети: бистра вода, світ широкий, в чисту воду, Танок свій жвавий, За красну пісню, кожна весна, осінь ясна, радісний сміх, сіру скелю, вода іскриста, зоряне намисто, дівчино мила.
Метафори: Тече вода, тече бистра, а куди – не знає; хай він нам зіграє (водограй); Струни дає тобі кожна весна, / Дзвінкість дарує їм осінь ясна; А ми зіграєм на струнах отих, / Хай розіллють вони радісний сміх; сіру скелю б’є вода іскриста; я зберу джерела, зроблю з них цимбали, / Щоб тобі, дівчино мила, вони красно грали.
Звертання: Ой водо-водограй, водограю, Подивись, дівчино мила.
Пісня «Водограй» є однією з найвідоміших не тільки в репертуарі Володимира Івасюка, а й в усьому світі. Вона наповнена молодечою енергією та силою. Звертання до водограю, стихії води грайливі та жартівливі, що відображає молодечий запал, це особливо помітно у приспіві та другому куплеті. Перший куплет є вступом і просто описує водну стихію, її силу, красу та непередбачуваність. Приспів сповнений радості й забавлянь, а другий куплет присвячено «милій дівчині», для якої варто зробити намисто з краплин