9 клас
1. Твір "Ісаїя. Глава 35" умовно можна поділити на частини:
а) 1 б) 2 в) 3 г) 4
2. На початку твору Т .Шевченко звертається до:
а) рабів
б) злодіїв суспільства
в) землі
г) Господа
3. “Ісаія. Глава 35” історія написання. Усі твердження правильні, крім:
а) вірш у чорновому варіанті був записаний на звороті офорта
б) поява задуму поезії і натхнення відірвала поета від гравірування на міді, змусила взятися за перо
в) роблячи багато закреслень, записав вірш на зворотному боці нещодавно виконаного офорта
г) пророцтва Ісаія — стародавнього єгипетського пророка, автора однієї з книг Біблії,і є джерелами Шевченкового наслідування
4. «Ісаїя. Глава 35» - це поезія, яка є гімном...
а) історичному минулому українців
б) волі
в) красоті природи
г) давньому єврейському пророку
5. Початок вірша за формою нагадує народні
а) колядки
б) різдвяні пісні
в) коломийки
г) весняні пісні
6. За Шевченком, "вольнії, широкії, святії шляхи" — це
а) дороги нового, вільного і щасливого суспільства
б) грамота, буквар і читанка
в) книги, "Псалтир" і Біблія
г) береги річок, озер та гаї
7. Образ дороги є дуже важливим, бо... Усі твердження правильні, крім:
а) завдяки йому створюється образ щасливого фізично здорового суспільства
б) завдяки йому створюється образ суспільства, що живе за моральними християнськими законами
в) завдяки йому створюється образ суспільства, що іде правильною життєвою дорогою
г) завдяки йому створюється образ суспільства, що живе лише молитвами та покаянням
8. Основна думка вірша "Ісаїя. Глава 35"
а) Тойді, як, господи, святая На землю правда прилетить
б) ... пустиню опанують Веселії села.
в) І люде темнії, незрячі, Дива господнії побачать.
г) Оживуть степи, озера, / І не верстовії, / Скрізь шляхи свят Ким із композиторів на поезію „Ісаія. Глава 35” написано урочисту кантату під назвою „Радуйся, ниво неполитая!”?
а) М. Лисенком
б) Є. Білашем
в) П. Майбородою
г) М. Вербицьким
10. Художній засіб:«дебрь-пустиня … прокинеться, «зцілющою водою вмита», «оживуть степи, озера», «Радуйся, земле…, розпустись, … процвіти!»...
а) персоніфікація
б) метафора
11. Метафорична картина щастя починається із...
а) наказу землі розквітати, оновитись
б) Божого суду, коли справедливість переможе
в) зображення народного щасливого життя у майбутньому
г) змалювання ідеального життя нещасного народа-мученика
в) уособлення
г) порівняння
12. Використання у вірші старослов’янизмів виконує подвійну функцію:
а) стилізує вірш до біблійних творів
б) надає йому пафосності, урочистості
в) змальовує ідеальне життя нещасного
г) зображує народне щасливе життя у naurok.com.ua 3 народу-мученика майбутньому
грошей, напевне, прагнуть усі люди на землі. але для когось гроші — це просто засіб існування, своєрідна ланка в ланцюжку «праця — гроші — матеріальні тя духовні блага». а є люди, для яких гроші — сенс життя, його мета. такі люди живуть заради грошей, заради якось сліпого накопичення. причому свої гроші вони майже не витрачають. єдиний достойний вклад грошей, на їхню думку, — це той, що знову таки дасть якийсь прибуток, принесе нові гроші.
про згубний вплив грошей за всю історію людства сказано і написано дуже багато. і хоча, мабуть, ніщо ніколи не зможе запобігти новим проявам цієї «хвороби», мудрі світу цього невтомно нагадують нам про ту шкоду, що можуть завдати людині гроші. своєрідним попередженням людям-грошолюбам є п'єса івана кар-пенка-карого «стотисяч».
у комедії «сто тисяч» автор на прикладі невеликого періоду життя головного героя п'єси герасима калитки показав, наскільки згубним буває вплив грошей на людину, до чого може призвести жага багатства, жадоба др наживи. герасим калитка прагне збагачення: він скуповує землі збанкрутілих поміщиків і бідних селян, накручує відсотки на борг своєму кумові, на всьому економить у повсякденному житті. він заздрить багатієві пузирю, у якого величезне господарство і повно грошей. аж ось доля звела його з невідомим, який запропонував йому купити фальшиві гроші, які аж ніяк не відрізниш від справжніх.
мабуть, у таких шахраїв, яким був невідомий, дуже розвинена інтуїція. вони відчувають людей, які живуть заради накопичення і вже підпали під страшний вплив грошей. звісно, герасим з його жадобою до збагачення не міг відмовитися від такої «операції». він настільки захоплений жадобою до наживи, що не помітив найпростішого обману і став жертвою хитрішого від себе шахрая. зрозумівши, що його обманули, калитка не намагається навіть поміркувати над тим, чому так сталося, що до цього призвело, він одразу кинувся вішатися, бо, на його думку, «краще смерть, ніж така потеря».
отже, іван карпенко-карий в образі герасима калитки розкрив проблему згубного впливу грошей на людину, показав, які зміни відбуваються в свідомості й характері людини через надмірну пристрасть до грошей. його п'єса — це своєрідне попередження іншим калиткам про можливі наслідки непомірної жадності.
грошей, напевне, прагнуть усі люди на землі. але для когось гроші — це просто засіб існування, своєрідна ланка в ланцюжку «праця — гроші — матеріальні тя духовні блага». а є люди, для яких гроші — сенс життя, його мета. такі люди живуть заради грошей, заради якось сліпого накопичення. причому свої гроші вони майже не витрачають. єдиний достойний вклад грошей, на їхню думку, — це той, що знову таки дасть якийсь прибуток, принесе нові гроші.
про згубний вплив грошей за всю історію людства сказано і написано дуже багато. і хоча, мабуть, ніщо ніколи не зможе запобігти новим проявам цієї «хвороби», мудрі світу цього невтомно нагадують нам про ту шкоду, що можуть завдати людині гроші. своєрідним попередженням людям-грошолюбам є п'єса івана кар-пенка-карого «стотисяч».
у комедії «сто тисяч» автор на прикладі невеликого періоду життя головного героя п'єси герасима калитки показав, наскільки згубним буває вплив грошей на людину, до чого може призвести жага багатства, жадоба др наживи. герасим калитка прагне збагачення: він скуповує землі збанкрутілих поміщиків і бідних селян, накручує відсотки на борг своєму кумові, на всьому економить у повсякденному житті. він заздрить багатієві пузирю, у якого величезне господарство і повно грошей. аж ось доля звела його з невідомим, який запропонував йому купити фальшиві гроші, які аж ніяк не відрізниш від справжніх.
мабуть, у таких шахраїв, яким був невідомий, дуже розвинена інтуїція. вони відчувають людей, які живуть заради накопичення і вже підпали під страшний вплив грошей. звісно, герасим з його жадобою до збагачення не міг відмовитися від такої «операції». він настільки захоплений жадобою до наживи, що не помітив найпростішого обману і став жертвою хитрішого від себе шахрая. зрозумівши, що його обманули, калитка не намагається навіть поміркувати над тим, чому так сталося, що до цього призвело, він одразу кинувся вішатися, бо, на його думку, «краще смерть, ніж така потеря».
отже, іван карпенко-карий в образі герасима калитки розкрив проблему згубного впливу грошей на людину, показав, які зміни відбуваються в свідомості й характері людини через надмірну пристрасть до грошей. його п'єса — це своєрідне попередження іншим калиткам про можливі наслідки непомірної жадності.