Мені здається, що це питання задавала собі кожна людина похилого віку. Але я вважаю, що не можна сказати що красивіше старість чи молодість. Бо і у старості і в молодості є свої плюси. З точки зору молодої людини, звичайно, молодість красивіша. Тому що молодість це роки твоєї квітучості, краси, натхнення, яскравих емоцій та відчуттів. Саме в молодості ти відкриваєш для себе все вперше. Ці відкриття вражають тебе. Проте й в старості є свої плюси також. Старість це гордість за своїх дітей, онуків. Гордість за своє гідно прожите життя. У старості ти відчуваєш радість за перемоги дітей та онуків. У старості ти повинен радіти кожній зморшці біля очей, бо ці зморшки від радості, посміхів та приємних слів які ти чув від коханих людей. Я думаю, що треба жити не задумуючись над віком, а жити заради позитивних відкриттів та емоцій. Жити і насолоджуватись кожним днем!
1. Втілення в образі Остапа Мандрика прагнення народу до волі (у кріпацтві звичайні селяни стали панським товаром; розповіді діда про козаків, про Січ; мрія про щасливе подружнє життя; рішення пана розлучити його з коханою; прагнення до волі, нестерпне життя у пана примушують до втечі з дому; разом з Оксаною долають багато перешкод; здобув волю, але не здобув щастя).
2. Соломія — жінка, що уміє боронити себе (смілива, мужня, любляча, рішуча: втекла від пана, щоб разом з Остапом розділити долю — це вияв жіночого свободолюбства, прагнення моральної волі; вона жертвує своєю красою — косами, готує напад на турецьких козаків, щоб звільнити коханого; вона потонула з надією, що Остап здобув волю; в образі Соломії втілена вічна тема кохання).
III. Дорогою ціною здобути бажану волю (Соломія загинула, половина душі Остапа
навіки залишилася в Дунаї; воля без кохання — це не щастя).
Я думаю, що треба жити не задумуючись над віком, а жити заради позитивних відкриттів та емоцій. Жити і насолоджуватись кожним днем!
2. Соломія — жінка, що уміє боронити себе (смілива, мужня, любляча, рішуча: втекла від пана, щоб разом з Остапом розділити долю — це вияв жіночого свободолюбства, прагнення моральної волі; вона жертвує своєю красою — косами, готує напад на турецьких козаків, щоб звільнити коханого; вона потонула з надією, що Остап здобув волю; в образі Соломії втілена вічна тема кохання).
III. Дорогою ціною здобути бажану волю (Соломія загинула, половина душі Остапа
навіки залишилася в Дунаї; воля без кохання — це не щастя).