Абуль-Фарадж називав притчі оповіданнями, які освіжають розум і видаляють з серця горе і печаль. Він писав: «Нехай вони служать утіхою для тих, хто страждає, цілющим бальзамом для тих, у кого розбите серце, путівником для тих, хто любить настанови, і найкращим другом для тих, хто цінує смішне». Як ти розумієш ці слова? Чи погоджуєшся з ними? Чому? Обсяг — до 250 слів.

Жанр: народна козацька пісня.

Тема: зображення військового походу козаків.

Ідея: уславлення мужності та відваги Дорошенка, Сагайдачного, козацького війська.

Основна думка: уславлення відваги та моральних цінностей козаків, коли особисті інтереси поступалися перед громадськими.

Художні засоби.

Сталі епітети: кониченько вороненький

Епітети: зеленою горою, веде хорошенько, сильне-дужий, необачний.

Повтори (анафора, єдинопочаток): «Веде…», «Під ним…», «Да ….».

Риторичні вигуки (оклики): «Веде своє військо, Веде Запорозьке Хорошенько! », «…Сильне-дужий!», « ... Необачний! », «Гей, хто в лісі, озовися!», «… Не журися!».

Риторичне звертання : «Гей, хто в лісі, озовися!».

Антонімічні пари: «Мені з жінкою не возиться; А тютюн да люлька Козаку в дорозі Знадобиться!

Антитеза (протиставлення): «Ой на горі да женці жнуть, А попід горою,…», «… Візьми свою жінку, Оддай мою люльку,…»

Строф: сім.

Рими: жнуть – йдуть, горою – зеленою, Дорошенко – хорошенько, військо – Запорозьке, хорунжий – дужий, кониченько – вороненький, Сагайдачний – необачний, жінку - люльку, возиться – знадобиться, озовися – журися.

ні

Объяснение:

Ні тому що грабувати і вбивати це не Вихід Але Чіпка був морально нестійкою людиною любі труднощі заставляли робити його злочини.

Він став морально нестійкою людиною через обставини в дитинстві він був не бажаною дитиною зним ніхто не хотів дружити його дражнили обзивали, мати його били, незаймалася його вихованням і через це він став морально не стійкою людиною і коли в нього були якісь труднощі то він знову повертався до злочинів але це його не виправдовує тому що кожен злочин який робить людина повинен бу наказаний