Ads by optAd360
А „Кавказ”.
Б „Тополя.
В „Великий льох”.
Г „Сон”.
2. Страждання закріпаченого люду України зображено у творі поета...
А „Причинна”.
Б „Заповіт”.
В „Сон”.
Г „Гайдамаки”.
3. Жанр Середньовіччя, яким скористався Т. Шевченко у творі, написаному 1845 року.
А Житіє.
Б Літопис.
В Сказаніє.
Г Містерія.
Ads by optAd360
4. Т. Шевченко назвав „Сон” („У всякого своя доля...”)...
А Медитацією.
Б Комедією.
В Трагедією.
Г Одою.
5. Жанром посланія до Т. Шевченка скористався...
А Г. Сковорода.
Б І. Вишенський.
В І. Величковський.
Г Ф. Прокопович.
6. Тема, яка порушується у поезії Т. Шевченка „Думи мої”.
А Героїчне минуле України.
Б Трагічна доля жінки-покритки і розбещеність панів.
Ads by optAd360
В Сирітства і соціальної нерівності.
Г Ролі поета в суспільному житті.
7. Для ранніх творів
ответ:
объяснение:
ольга кобилянська належить до тих митців, хто своєю творчістю увійшов в скарбницю української літератури назавжди. письменниця недаремно займає місце одного з перших українських авторів-модерністів, художні здобутки якого засвідчили європейський рівень української літератури кінця xix - початку xx ст. саме михайло старицький назвав ольгу кобилянську «пишною трояндою в саду української літератури», яка прикрасила українську літературу своїми неперевершеними творам.
доля її була незвичайна. не маючи змоги здобути офіційну освіту, вона осягла самотужки багатства світової культури, щоб служити словом своєму народові, і піднялася до вершин дум і сподівань народних.
«я любила народ і люблю його до сьогоднішньої хвилі, і дивлюся на нього тими самими очима, що на деревину, цвіт і всю живучу участь природи…гей, яке багатство, яка свіжість, яка глибінь криється, який гарний матеріал на будучність! де є народ там і культура, й сила буде…»,- писала ольга кобилянська.
яв ви вже могли здогадатися сьогодні на уроці ми будемо говорити про життєвий шлях ольги кобилянської, та «побуваємо» у літературно-меморіальному музеї ольги кобилянської.
ответ:
у творчості т. г. шевченка значне місце посідає поезія, яка за змістом, проблематикою і мистецькою вартістю є важливою часткою його поетичного доробку. це твори, в яких так чи інакше наявна історична тема. серед них історичні поеми і вірші, сюжети яких відтворюють реальні події минулого україни або героями яких є історичні діячі ("трасова ніч", "іван підкова", "гамалія", "", "єретик", "чигирине, чигирине" та і
у поемі "іван підкова" у романтичних образах відтворено боротьбу українського народу проти султанської туреччини, яка намагалася загарбати українські землі. т. шевченко уславлює мужність і сміливість запорожців, які героїчно боронили свою вітчизну, визволяли полонених із турецької неволі.
було колись — запорожці
вміли панувати.
панували, добували
і славу, і волю.
та свідками колишньої слави є лише "могили по полю", вони нагадували сучасникам, онукам запорозьких велетнів, що втрачене можна відновити, що такі люди, як підкова, і зараз є, бо дух народу незнищенний.
поет змальовує минулі часи, які протиставляються поневоленій україні часів т. шевченка. тут помітна деяка ідеалізація минулого, висловлюється туга за тим, що "було колись добре жити на тій україні".
поет постійно прагне протиставити жахливому сучасному колишню волю україни, про яку тепер тільки високі могили з вітром розмовляють.
поема "гамалія" відтворює похід козаків у царгород (бо там у неволі бранці тужать за рідною землею, вірять в те, що там "раду радять, як на турка стати"), бій з турками, повернення козаків з перемогою на батьківщину.