Активні носії національної ідеї в Галичині -​

Петро Шраменко – “орел, не козак”. Хоробрий, завзятий та мужній, він робить перші успіхи у військовій справі – здобуває вороже знамено. Петpо Шpаменко – лицаp, добpий козак, сміливий, завзятий, мужній. Його хоpобpість і відданість батьківщині дивує бувалих козаків: “Hе кожен здатен під кулями велику pіку пеpепливти”. Петро дуже відданий коханій дівчині Лесі.Він дуже кохав її. По-лицаpськи відбиває він у Киpила укpадену дівчину, захищає її честь.
Кирило – найколоритніший, найяскравіший персонаж роману. Змальований Тур неоднозначно, багато чим нагадує героїв народних дум та історичних пісень. Портрет героя:«… здоровенний козарлюга. Пика широка, засмагла на сонці; сам опасистий; довга, густа чуприна, піднявшись перше вгору, спадала за ухо, як кінська грива; уси довгі, униз позакручувані, аж на жупан ізвисали; очі так і грають, а чорні, густії борви аж геть піднялись над тими очима…» Відважний і великодушний, він ладен віддати життя за бойове побратимство, козацькі звичаї.  Курінний отаман запорожців, мужній, але химерної вдачі воїн. Життя його сповнене пригод, те, що він робить, під силу лише велету. Головне для Кирила, сина запорожця, – козацька честь: “Лучче мені проміняти шаблю на веретено, аніж напасти вдвох на одного” . Мета його життя – здобути славу, що переживе лицаря. Головне, щоб лицар стояв за праве діло і бив ворога. Життєва філософія Кирила – філософія свободи, любові та гуманізму, коріння яких у легендах та переказах про козака Мамая, у характерництві запорожців. Пантелеймон Куліш, творячи образ Тура, використав розповіді про козацьку винахідливість і безпечність: зокрема, про те, як козаки напускали ману на ворога й тим-то так легко перемагали його. В основі химерності Кирила – глибока й вразлива українська емоційність, безмежна любов до людини й світу, прагнення зігріти, розвеселити світ. Проте здатен Кирило й на лихі вчинки заради власної втіхи: так, він викрадає Лесю й хоче силоміць зробити її своєю дівчиною. Тим не менш, в інших ситуаціях той самий персонаж виявляє героїзм та готовність на самопожертву заради козацької слави

До ознак фольклору не належить оригінальність, неповторність сюжету, композиції та поетики

Відчуває роздвоєність Маруся Богуславка

Марусі Чурай приписують авторство "Засвіт встали козаченьки"

Морозенка замучили татари

Уривок з твору "Чи не той то хміль?"

"Ой летіла сріла" - балада

"На панщину хожу, хожу" - суспільно-побутова

"Ой ходить сон коо вікон" - родинно-побутова

"Проведу я русалочки до бору" - календарно-обрядова

Головна думка "Слово про похід Ігорів" : заклик руських князів до єднання для спільної боротьби проти зовнішніх ворогів

Мотив вірша Г. Сковороди «De libertate»: утвердження думки про цінність особистої свободи людини;

«Повість минулих літ» - це історична й літературна пам'ятка, у якій історичні події викладено у формі літературних творів різних жанрів

Темою пісні «Всякому городу нрав і права…» є змалювання сучасного авторові світу, у якому кожен пристосовується, як може

риса, яка не характеризує байки Г. Сковороди це ці твори мають переважно віршовану форму

Жанр "Наталки Полтавки" І. Котляревський визначив як оперу

Події в п`єсі "Наталка Полтавка" розгортаються в такій послідовності:

освідчення возного Наталці - умовляння виборного, щоб Наталка послухала матір - зустріч Миколи й Петра - відмова возного від одруження з Наталкою

«Енеїда» Котляревського за жанром бурлескно-травестійна поема

Жанр твору Т. Шевченка «Катерина» соціально-побутова поема

Заклик до боротьби за звільнення "Борітеся – поборете, Вам Бог помагає! За вас правда, за вас слава І воля святая!" звучить у творі Т. Шевченка «Кавказ»