Виразне читання учнями поезії І. Калинця «Писанки» напам’ять.
Бесіда за питаннями.
— Які думки та відчуття навіяла вам поезія «Писанки»?
— Який епізод із життя її автора вам запам’ятався і чому?
III. Повідомлення теми, очікуваних результатів уроку. Мотивація навчальної діяльності. Слово вчителя.
Коли Ігор Калинець 1973 року опинився у таборі на Північному Уралі, він і в таких важких умовах продовжував писати вірші. І не тільки для себе (для дорослих), але й для дітей.
«Моя дочка, — як розповідав згодом письменник, — закінчувала саме другу клясу. І мені (з туги також) хотілося щось і від себе вкласти в душу маленької школярки. Хотілося й собі бути причетним до її виховання, до формування і світогляду, і смаків».
Найперше були віршики про явища природи, про все прекрасне, що є навколо нас, хотілося, щоб донька подивилася на світ з подивуванням. Так з’явився поетичний цикл «Дивосвіт, або Книжечка для Дзвінки». Сьогодні ми ознайомимося з фрагментами цього циклу.
IV. Сприймання й усвідомлення учнями навчального матеріалу.
Виразне читання поезії «Стежечка».
Бесіда за питаннями.
— До кого звертається автор у вірші? Чому?
— Про що він розмовляє зі стежечкою?
— Кого вона вам нагадує?
— Чи може людина спілкуватися з неживими предметами? Як називаємо художній прийом, коли неживі предмети набувають ознак і властивостей людини?
Виразне читання поезії «Блискавка».
Бесіда за питаннями.
— Кого нагадує блискавка?
— Чи справді вона така гарна, як про це каже дзеркало?
— Чому зазвичай блискавка викликає в людей страх? Яких прикрощів вона може завдати?
— Як ви вважаєте, чому у вірші І. Калинця, як часом і в казках, щоб переконатися у власній красі, звертаються саме до дзеркала?
Виразне читання поезії «Веселка».
Бесіда за питаннями.
— Фрагмент якої казки вам нагадали події, описані у вірші?
— Чи вдало, на вашу думку, автор використав для зображення парубка і дівчини образи Соняшника і Веселки?
— Назвіть художні засоби, які вжив поет у творі. Поясніть їхні особливості. (Наприклад, веселкові смуги і дівочі стрічки подібні за кольорами та формою — дуга-коромисло).
Виразне читання поезії «Криничка».
Бесіда за питаннями.
— Від чийого імені ведеться розповідь у творі?
— Як ви уявляєте підземну матір кринички?
— Про що розмовляють криничка з матір’ю? Чому теми їхніх розмов такі різні?
— А про що ви розмовляєте зі своїми мамами?
— Як ви розумієте рядки: «Весняна калина не хоче забрати з мене свою подобу»? Чому автор називає воду калиновою?
Виразне читання поезії «Дим».
Бесіда за питаннями.
— Кого вам нагадує дим?
— Куди він утік від вогнища? Яким транспортом скористався?
— Чому дим вважає, що сів не в той трамвай? А ви як вважаєте?
— Знайдіть у творі приклади фантастичного і реального. Поясніть це поєднання.
Гра «Відгадай загадку».
Учням пропонується відгадати загадки і пояснити, на чому ґрунтується їх образність.
■ Від хати до хати йде, а в дім не заходить. (Стежка)
■ Лежить Гася, простяглася, як устане — до неба дістане. (Дорога)
■ Ой полем, за горами золота нагайка в’ється. (Блискавка)
■ Розфарбоване коромисло через річку повисло. (Веселка)
■ Дзюркочу серед лісу я, холодне, гомінке, ще здалеку по пісеньці впізнаєте мене. (Джерело)
■ Серед села стоїть бочка: хто хоче, той нап’ється. (Криниця)
■ В небі я труджуся — знає мене кожний, я на всіх дивлюся — на мене ж не можна. (Сонце)
■ Без крил, без ніг, без рук, а в гору піднімається. (Дим)
Пошукове завдання.
— Чому, на вашу думку, в поезіях циклу «Дивосвіт» немає розділових знаків? Що ще незвичного ви помітили у віршах?
Пояснення вчителя.
Поезії циклу «Дивосвіт» (а цикл — це кілька поезій, пов’язаних між собою єдиною думкою, настроєм та емоціями) не мають рим, не поділяються на строфи, рядки мають різну довжину, різну кількість наголосів. Такі вірші називають верлібром (із французької — вільний вірш) Цей жанр з’явився у світовій поезії з кінця XIX ст. Популярний він і в українській літературі.
Можна прочитати учням верлібри, написані українськими поетами, що жили в різний час.
Саме слово "Біблія" в перекладі означає книга книг, що вже говорить про її величезне значення для людства. Біблія пояснює світ з точки зору релігії(а саме, християнства) наприклад, у Старому(я не знаю, как по др перевести на укр слово Ветхий) Заповіті(Завіті) нам розповідається про створення світу Богом. Це вже вчить нас віри у надприродні сили, які звуться цим величним словом - Бог. Також, тут розповідається про єврейський народ і те, що Господь до тим, хто потребує до але посилає нам труднощі, які загордувують наш характер, та є здоланними для нас. Тут є 10 заповідей, що прививають нам любов до людей та викарбовують на завжди в нашій пам'яті головні християнські цінності, які зараз перетворилися на правила поведінки, які прийняті не лише в християнському світі(наприклад заповіді не вбий, не вкради та ін). У Новому Завіті розповідається про самопожертву Іісусу Христа, що теж підкриплює віру читача в Бою.
Висновок - Тобто, як бачимо, така величка і стародавні(Старий Завіт писався протягом 10 тис років) книга, як Біблія вчить нас вірі в Бога та прививає нам загальнолюдські цінності.
І. Організаційний етап.
II. Актуалізація і корекція опорних знань.
Перевірка домашнього завдання.
Виразне читання учнями поезії І. Калинця «Писанки» напам’ять.
Бесіда за питаннями.
— Які думки та відчуття навіяла вам поезія «Писанки»?
— Який епізод із життя її автора вам запам’ятався і чому?
III. Повідомлення теми, очікуваних результатів уроку. Мотивація навчальної діяльності. Слово вчителя.
Коли Ігор Калинець 1973 року опинився у таборі на Північному Уралі, він і в таких важких умовах продовжував писати вірші. І не тільки для себе (для дорослих), але й для дітей.
«Моя дочка, — як розповідав згодом письменник, — закінчувала саме другу клясу. І мені (з туги також) хотілося щось і від себе вкласти в душу маленької школярки. Хотілося й собі бути причетним до її виховання, до формування і світогляду, і смаків».
Найперше були віршики про явища природи, про все прекрасне, що є навколо нас, хотілося, щоб донька подивилася на світ з подивуванням. Так з’явився поетичний цикл «Дивосвіт, або Книжечка для Дзвінки». Сьогодні ми ознайомимося з фрагментами цього циклу.
IV. Сприймання й усвідомлення учнями навчального матеріалу.
Виразне читання поезії «Стежечка».
Бесіда за питаннями.
— До кого звертається автор у вірші? Чому?
— Про що він розмовляє зі стежечкою?
— Кого вона вам нагадує?
— Чи може людина спілкуватися з неживими предметами? Як називаємо художній прийом, коли неживі предмети набувають ознак і властивостей людини?
Виразне читання поезії «Блискавка».
Бесіда за питаннями.
— Кого нагадує блискавка?
— Чи справді вона така гарна, як про це каже дзеркало?
— Чому зазвичай блискавка викликає в людей страх? Яких прикрощів вона може завдати?
— Як ви вважаєте, чому у вірші І. Калинця, як часом і в казках, щоб переконатися у власній красі, звертаються саме до дзеркала?
Виразне читання поезії «Веселка».
Бесіда за питаннями.
— Фрагмент якої казки вам нагадали події, описані у вірші?
— Чи вдало, на вашу думку, автор використав для зображення парубка і дівчини образи Соняшника і Веселки?
— Назвіть художні засоби, які вжив поет у творі. Поясніть їхні особливості. (Наприклад, веселкові смуги і дівочі стрічки подібні за кольорами та формою — дуга-коромисло).
Виразне читання поезії «Криничка».
Бесіда за питаннями.
— Від чийого імені ведеться розповідь у творі?
— Як ви уявляєте підземну матір кринички?
— Про що розмовляють криничка з матір’ю? Чому теми їхніх розмов такі різні?
— А про що ви розмовляєте зі своїми мамами?
— Як ви розумієте рядки: «Весняна калина не хоче забрати з мене свою подобу»? Чому автор називає воду калиновою?
Виразне читання поезії «Дим».
Бесіда за питаннями.
— Кого вам нагадує дим?
— Куди він утік від вогнища? Яким транспортом скористався?
— Чому дим вважає, що сів не в той трамвай? А ви як вважаєте?
— Знайдіть у творі приклади фантастичного і реального. Поясніть це поєднання.
Гра «Відгадай загадку».
Учням пропонується відгадати загадки і пояснити, на чому ґрунтується їх образність.
■ Від хати до хати йде, а в дім не заходить. (Стежка)
■ Лежить Гася, простяглася, як устане — до неба дістане. (Дорога)
■ Ой полем, за горами золота нагайка в’ється. (Блискавка)
■ Розфарбоване коромисло через річку повисло. (Веселка)
■ Дзюркочу серед лісу я, холодне, гомінке, ще здалеку по пісеньці впізнаєте мене. (Джерело)
■ Серед села стоїть бочка: хто хоче, той нап’ється. (Криниця)
■ В небі я труджуся — знає мене кожний, я на всіх дивлюся — на мене ж не можна. (Сонце)
■ Без крил, без ніг, без рук, а в гору піднімається. (Дим)
Пошукове завдання.
— Чому, на вашу думку, в поезіях циклу «Дивосвіт» немає розділових знаків? Що ще незвичного ви помітили у віршах?
Пояснення вчителя.
Поезії циклу «Дивосвіт» (а цикл — це кілька поезій, пов’язаних між собою єдиною думкою, настроєм та емоціями) не мають рим, не поділяються на строфи, рядки мають різну довжину, різну кількість наголосів. Такі вірші називають верлібром (із французької — вільний вірш) Цей жанр з’явився у світовій поезії з кінця XIX ст. Популярний він і в українській літературі.
Можна прочитати учням верлібри, написані українськими поетами, що жили в різний час.
• Зимовий вечір,
Закуривши люльку,
Розсипав зорі,
Неначе іскри,
Пустив хмарки,
Мов кільця диму,
І, проскрипівши чобітьми,
Шепнув морозам,
Щоб готували вікна,
Ліси вбирали
У білий іній
Та готували
Йому постіль. (Василь Симоненко)
• Десь дощ іде —
Не мовкнуть голоси зозуль.
Чи хлопчик я?
Так хочу дохопитися рукою до гнізда,
Де блискавка лежить,
Як вовною обтулена змія.
Десь дощ іде. (Володимир Свідзінський)
V. Узагальнення і систематизація знань.
Виконання тестових завдань за вивченими поезіями.
1. Стежечка виросла
Саме слово "Біблія" в перекладі означає книга книг, що вже говорить про її величезне значення для людства. Біблія пояснює світ з точки зору релігії(а саме, християнства) наприклад, у Старому(я не знаю, как по др перевести на укр слово Ветхий) Заповіті(Завіті) нам розповідається про створення світу Богом. Це вже вчить нас віри у надприродні сили, які звуться цим величним словом - Бог. Також, тут розповідається про єврейський народ і те, що Господь до тим, хто потребує до але посилає нам труднощі, які загордувують наш характер, та є здоланними для нас. Тут є 10 заповідей, що прививають нам любов до людей та викарбовують на завжди в нашій пам'яті головні християнські цінності, які зараз перетворилися на правила поведінки, які прийняті не лише в християнському світі(наприклад заповіді не вбий, не вкради та ін). У Новому Завіті розповідається про самопожертву Іісусу Христа, що теж підкриплює віру читача в Бою.
Висновок - Тобто, як бачимо, така величка і стародавні(Старий Завіт писався протягом 10 тис років) книга, як Біблія вчить нас вірі в Бога та прививає нам загальнолюдські цінності.