Тема: розповідь про батьків, навчання й формування світогляду письменника.
Ідея: висвітлити фактори, які впливають на формування митця, у гумористичній формі. Композиція: 3 розділи.
1 розділ – народження Остапа Вишні, його дитинство ( де й коли народився, про батьків та дідів);
2 і 3 розділи – навчання Остапа Вишні; формування його світогляду.Композиція твору відповідає формі ділового паперу – автобіографії. Гумореска скомпонована з окремих невеличких розділів – «фресок». Автор «вихоплює» найяскравіші епізоди, події. Це не лише життєпис, а й аналіз пережитого автором. Гострий на слово гуморист постає серйозним і вдумливим.
Проблематика:
Формування митця
Пошана до старших
Повага до вчителів
Відповідальність за свою працю
Засоби творення комічного у гуморесці:
Уживання наукових, військових та політичних термінів для зображення щоденної роботи та побутових подій.
Поєднання ділового та художнього стилів (змішування стилів).
Уживання фразеологізмів у прямому, а не переносному значенні.
Іронія, прихована насмішка.
Парадокси – несумісні поняття, що виключають або протирічать одне одному.
Використання народної етимології, лайливих висловів.
Зображення комічних ситуацій, деталей, подій.
Використання жартівливих народних приказок і прислів’їв, порівнянь.
У назві гуморески “Моя автобіографія” використано тавтологію.
Рік: 1927 (написана за 2 дні)
Літературний рід: епос
Жанр: гумореска
Тема: розповідь про батьків, навчання й формування світогляду письменника.
Ідея: висвітлити фактори, які впливають на формування митця, у гумористичній формі. Композиція: 3 розділи.
1 розділ – народження Остапа Вишні, його дитинство ( де й коли народився, про батьків та дідів);
2 і 3 розділи – навчання Остапа Вишні; формування його світогляду.Композиція твору відповідає формі ділового паперу – автобіографії. Гумореска скомпонована з окремих невеличких розділів – «фресок». Автор «вихоплює» найяскравіші епізоди, події. Це не лише життєпис, а й аналіз пережитого автором. Гострий на слово гуморист постає серйозним і вдумливим.
Проблематика:
Формування митця
Пошана до старших
Повага до вчителів
Відповідальність за свою працю
Засоби творення комічного у гуморесці:
Уживання наукових, військових та політичних термінів для зображення щоденної роботи та побутових подій.
Поєднання ділового та художнього стилів (змішування стилів).
Уживання фразеологізмів у прямому, а не переносному значенні.
Іронія, прихована насмішка.
Парадокси – несумісні поняття, що виключають або протирічать одне одному.
Використання народної етимології, лайливих висловів.
Зображення комічних ситуацій, деталей, подій.
Використання жартівливих народних приказок і прислів’їв, порівнянь.
У назві гуморески “Моя автобіографія” використано тавтологію.