Аналіз твору "Мова" Ярослава Дорошенка "Мова"
Не раз біда жалом зміїним Морила цвіт твого життя, Бентежна мово України, Святине дум і почуття. Tа навіть в найбіднішій хаті, Де глум вершили кривди злі, Зоріла ти, щоб сонцем стати У небі рідної землі. В піснях народних молоділа, Тернистий підкоряла шлях. В ясних умах мужніла й зріла, В дитячих вразливих серцях. Пережила зневагу й чвари, Біль заборони, меч злоби. Стерпіла кровожерні кари, Йдучи до нової доби. Щоб скреснути, як поклик юний, Як промінь, пiсля грім-грози... I оживити стихлі струни В зеніті мудрості, краси. Ти, мово, Гдуху цвіт, і дзвін сердець. I споконвічний дар народУ, Кохання чистий ручаєць. пам'ять родоводу, Нащадком гідним будь, юначе, О сонцю й душу у піснях,Лалеких предків славну вдачу, I мову в наших бистрих днях. Рятуй П від супостата, Як твій прапрадід від орди. Від свого рідного собрата, Що цінить ситі гаразди. Козацькі він забув походн, До пісні рідної оглух. Неначе хист його природний Hаповнив допечерний дух. Чи так наврочено небозі, Чи злий поплутав тих мужів? Та ж маймо, браття, честь і розум, I сяйво мови у душі. Вона каралася доволі У казематах, в таборах. Чужою стала в рідній школі, Вернути волю їй пора. If не окрадуть лукаві, аэод Тй жити, хто б що не чинив... Нам мову передати в славі Синам творцям будуччини.
П’єса Івана Карпенка-Карого «Сто тисяч» розповідає цікаву історію про низькі людські почуттях і якостях. Як зрозуміло з самої назви твору, найголовнішою мотивацією для головного героя твору є тільки гроші. Герасим Калитка був дуже жадібним, не мав нічого більш важливого в своєму житті, ніж збагачення. В цілому цей образ був досить характерним для того часу. Тоді справді гроші і земля були надзвичайно важливими для людини і її успішного життя.
У відповідності до змісту твору, Герасим Калитка дуже любив дві речі – гроші та землю. У творі наведено величезна кількість прикладів того, як він все це любить і наскільки він жадібний у зв’язку з усім цим. Він докоряв своїх слуг за зайвий з’їдений ними шматок хліба, хотів одружити свого сина на багатій дівчині, яку син не любив. Він був жадібний навіть по відношенню до власної дружини, яка просила дати їй коней, що добратися до міста. Більше того, Герасим Калитка був готовий на будь-які хитрощі і навіть на незаконні дії, щоб хоча б трохи збагатитися. Одного разу до нього в гості прийшов єврей і запропонував за кілька тисяч справжніх грошей купити сто тисяч грошей фальшивих, які неможливо розпізнати. Герасим був настільки жадібний, його свідомість було настільки помутнілою, що він погодився на цей очевидний обман. Крім того, йому були сильно потрібні гроші, щоб дати їх у борг під заставу чужої землі Смоквина, а потім витребувати цю землю собі. На жаль для Герасима, сто тисяч, видані йому євреєм, виявилися простими папірцями, а тому він не зміг купити землю Смоквина, та й видані єврею гроші були втрачені.
Немає жодних сумнівів у тому, що навіть якщо б афера Герасима Калитки виявилася успішною, щасливою ця жадібна людина ніколи не стала би. Вся проблема в тому, що людська жадібність просто не має меж. Якщо людина жадібна, вона ніколи не заспокоїться. Помилково вважати, що багаті люди не можуть бути жадібними, тому що у них багато грошей. Навпаки, якщо людина багата, значить, гроші для неї дуже важливі. А це в свою чергу говорить про те, що вона їх надзвичайно цінує і ні за що не віддасть і не поступиться будь-кому іншому ні за яких обставин.
Можна з упевненістю говорити про те, що Герасим Калитка не заспокоївся б, якби отримав землю Смоквина. Більше того, ця удача зробила б його ще більш жадібним до грошей і до землі. Він би відчув, що у нього все виходить, що всі його афери проходять, а тому продовжив би шукати можливості наживатися на оточуючих. Я думаю, що невдача Герасима повинна була послужити йому уроком і показати йому, що гроші і земля можуть зіпсувати людину.
У комедії “Сто тисяч” І. Карпенко-Карий висміює хазяїв, для яких багатство стало метою всього життя, а не засобом для існування. Такі люди ладні продати все на світі, навіть щастя власних дітей, аби тільки збільшувати маєтки. Ганяючись за прибутками, Герасим Калитка стає жертвою шахраїв, що грають на його жадобі та отримують від цього великий визиск.
Тема “Сто тисяч”: зображення життя селянства в пореформені часи, суспільні явища, що мали місце в 80–90 роках XIX століття.
Ідея “Сто тисяч”: викриття й засудження в образі Герасима Калитки хижацтва, жорстокості, ненаситної жадоби до наживи, духовної обмеженості, а також згубного впливу грошей на вихідців із народу (Бонавентура, Савка).
Основна думка: автор бичує сатирою страшною всіх і сміхом крізь сльози сміється над пороками і змушує людей, мимо їх волі, соромитись своїх лихих учинків. «Буде здоров’я, будуть і гроші…»
Объяснение: