аналіз вірша І.Андрусяка "В брутально-білий часопростір": в брутально-білий часопростір весна пручається — і все дорога сполучає кості недоруйнованих осель і стеляться пробиті гнізда крикливими птахами крил що дочекатися над містом на нас повинен тільки пил за сонцем сховані квартали собак і мух собак і риб ми не розтанули ми стали зубато просуватись вглиб стійка відсутність божевілля місити глину по воді дорога сполучає тіло не залишаючи слідів
Він навесні співає гарно,
Дзвінко, весело, грайливо!
Вгадай-ка мерщій,
Що за пташка? ...
Соловей
Хто без нот і без сопілки
Краще всіх виводить трелі,
Голосисті, ніжніше?
Хто це це? ...
Соловей
1. сопуха. бумс. срібний чоловічок.
2. він задихнувся
3. не знаю
4 .Ленд . тому що ім я Льонька звучало бідненько .а капітан третього рангу Ленд звучало
5 . гребельку
6. Лопотихатому що маленька річка по лелечому невгамовно лопотіла
7. пливла вона на блакитному човник, а в ньому дівчинка була в блакитномувбранні , з великими очима, з білою стрічкою в косі.
8. не знаю
9.що не потрібно вбивати живе
10 Напевно, там були свої комашині школи, були палаци, війська і відбувались святкові паради... Звідти, з того комашиного царства вилізла на сонце чорнява мурашка, повела вусом, лупнула на мене оком (здрастуй, мовляв, козаче!) і сховалась назад.
11 читай епізод крилаті дерева
12 От Ніна - тонке, прозоре ім'я. Попробуйте на язик: Ні-і-ін-на... Правда, бринить, як звук павутинки на вітрі? А тепер: Ад-ддам... Уявляєш собі величезний, немов козацька могила, дзвін і його стомлений вечірній голос: ддам!..