У віршах її поєдналися дві музи — Музика і Поезія з братом Живописом. Тому картини заговорили звуками, звуки утворили полотна, слова засяяли барвами. Внесений у заголовок книжки незвичний образ — символ сонячних кларнетів якнайкраще відбиває сутність індивідуального стилю молодого Тичини. Ним поет підкреслював сонячно-музикальний характер своєї творчості, вказував на синтез у ній животворного сонячного тепла і світла з музичними ритмами Всесвіту, що єднають людину з природою. Отже, назва збірки — це поетичне вираження авторського розуміння гармонії Всесвіту. До неї Павло Тичина включив 44 найкращі свої твори, які умовно можна поділити на три тематичні групи.
Художній аналіз вірша В. Симоненка
Ти знаєш, що ти — людина?
Збірка:«Земне тяжіння»
Жанр: філософська поезія-звертання
Тема: висвітлення автором швидкоплинність буття людини, а також індивідуальньності кожної особистості.
Ідея: спонукання людини до роздумів, над тим, хто вона у цьому світі і те, що для неї є цінностями у її житті.
Основна думка: "І жити спішити треба,Кохати спішити треба —Гляди ж не проспи!"
Художні засоби:
Епіфора:Усмішка твоя — єдина, Мука твоя — єдина, Очі твої — одні.
Анафора:Інші ходитимуть люди, Інші кохатимуть люди.
Риторичні запитання:Ти знаєш, що ти — людина? Ти знаєш про це чи ні?
Риторичний оклик: Гляди ж не проспи!
Епітети: люди добрі, ласкаві, злі, усмішка, мука єдина.