Славко Беркута - центральний персонаж твору "Шпага Славка Беркути". Це учень середньої школи - 7-8 класу. Він проживає у славетному місті Львові. Він має дуже хороші стосунки з батьками. Славко радо спілкується з родиною, співчуває її членам, ділиться з ними своїми переживаннями. У хлопця є два захоплення - це спелеологія (наука про печери) та фехтування. Славко має друзів, проте часто страдає через недовіру однолітків. Це щирий хлопчик, хороший друг, який прагне розвиватися та досягати успіху.
Цілісінький день, до темряви, ходити по колу, топтати власні сліди — в цім було щось принизливе.
Супроти вітру довго не пробіжиш, і розумніше до часу прикинутися скореним, лишившись у душі вільним, аніж бути скореним насправжки.
До того ж краще тягти, не очікуючи на батіг, ніж ковтати принизливе підстьобування.
Взагалі, він ніколи не розумів обмеженості деяких коней, котрі прагнуть на кожнім кроці суперечити, огризатися, показувати свій характер. Ніби цим чогось досягнеш, крім батога.
А справді, кому й що доведеш? Тільки собі гірше зробиш. Краще вже й надалі прикидатися сіреньким та покірненьким.
Характеристика Славка Беркути:
Славко Беркута - центральний персонаж твору "Шпага Славка Беркути". Це учень середньої школи - 7-8 класу. Він проживає у славетному місті Львові. Він має дуже хороші стосунки з батьками. Славко радо спілкується з родиною, співчуває її членам, ділиться з ними своїми переживаннями. У хлопця є два захоплення - це спелеологія (наука про печери) та фехтування. Славко має друзів, проте часто страдає через недовіру однолітків. Це щирий хлопчик, хороший друг, який прагне розвиватися та досягати успіху.
Супроти вітру довго не пробіжиш, і розумніше до часу прикинутися скореним, лишившись у душі вільним, аніж бути скореним насправжки.
До того ж краще тягти, не очікуючи на батіг, ніж ковтати принизливе підстьобування.
Взагалі, він ніколи не розумів обмеженості деяких коней, котрі прагнуть на кожнім кроці суперечити, огризатися, показувати свій характер. Ніби цим чогось досягнеш, крім батога.
А справді, кому й що доведеш? Тільки собі гірше зробиш. Краще вже й надалі прикидатися сіреньким та покірненьким.