:Як умру, то поховайтеМене на могилі,Серед степу широкого,На Вкраїні милій…Відвідавши знедолену свою Вітчизну, проїхавши сотні сіл Полтавщини і Київщини, поет відчув відгомін спалахів селянських повстань по Україні… Він побачив, як пани влаштували собі рай, а селянам — пекло. Він побачив усе, вислухав усіх і зробив висновок:…вставайте, кайдани порвіте.Це був заклик до українського народу звільнитися від кайданів самодержавства, боротися за вільне життя, відстоювати інтереси простого люду.Поет вірив у світле майбутнє України, вірив, що змінити соціальний устрій гноблених можна. «Заповіт» — це програма його життя, за виконання якої він мужньо боровся. Він хоче, щоб хоч після смерті здійснилась його мрія.Поезія перекладена більш як п’ятдесятьма мовами світу, на слова написано понад півсотні музичних творів. А мелодія «Заповіту», яку знає кожен в Україні, належить полтавському вчителеві Гордію Павловичу Гладкому.«Заповіт» Т. Шевченка залишив у духовному житті нашого народу помітний слід.І мене в сім’ї великій,В сім’ї вольній, новійНе забудьте пом’янутиНезлим тихим словом.
сашко забіг за галею грушецькою додому, і дорога до школи в цей день сміялась на сонці досхочу .
2. піратом польових просторів у повісті названо (г) сіроманця.
3. установіть відповідність.
геройучинок1 сашкод намагається вилікувати сіроманця2 галя грушецькав збирає харчі в дорогу для друга йсіроманця3 василь чепіжнийг позбувається купленої собаки4 петро ляха рятує в снігу сіроманця
4. повість на відміну від оповідання велика за обсягом, багато героїв, події відбувають на протязі довшого часу. на уроках української літератури в 5 класі вивчали повість «незвичайні пригоди алі в країні недоладії» галини малик.
порівняння оповідання та повісті.
5. голодний і змерзлий сіроманець поневірявся на чужині в снігах. мені було дуже шкода старого вовка, приємно, що він давав собі раду, прикро, що з’їдав зайців.
6. військові миролюбно поставилися до сіроманця, нагодували, зробили житло біля лісосмуги. андрійко близький до сашка, адже теж дитина. тому сприймає вовка без упередження, не має страху, співчуває і є старій та незрячій тварині, і сіроманець віддячує добром: рятує андрійка.
7. галі грушецькій не могли не сподобатися сашкові риси вдачі. особливо сміливість, коли вони з галею зустріли сіроманця на лісовій стежці. також хлопець був добрим, співчутливим, цікавим, переживає за подругу в лісі, є. галя – звичайна дівчина, відмінниця. вона товариська, щедра, ділиться яблуками з сашком, хоче показати, що смілива, разом з хлопцем вирішила повертатись додому через ліс, у дівчинці сашко зустрів однодумця, вона готує харчі в далеку дорогу для друга.
8. сашко близький тим, що любить тварин, цікавий, хоче багато знати. я не можу схвалити вчинок, коли хлопець сказав, що на фотографії сіроманець, адже чепіжний продовжить полювати на тварину. також, напевно, недобре, що сашко пропускає уроки.
9. завершіть прислів'я: «скільки вовка не годуй, ». частину цього прислів'я в повісті промовляє дядько чепіжний. так не можна сказати про сіроманця, оскільки старий вовк не причиняв більше зла людям, повернувся до сашка.
10. повість м. вінграновського «сіроманець» навчає читачів любити природу, гуманно ставитися та беззахисним тваринам, бути добрим.
11. охарактеризуйте сашка й василя чепіжного за таким планом:
а) ім'я героя, вік, фах;
б) портрет;
в) вчинки персонажа;
г) мова літературного героя;
ґ) моє ставлення до нього.
12. на мою думку з другої частини повісті дуже романтичний епізод:
сашко не повірив своїм очам: на стежці перед ним стояв сіроманець! високий, широкогрудий, з великими димчастими незрячими очима.
— — самими губами сказав йому сашко.
сіроманець плакав. великі срібні сльози котилися по його морді й падали на пісок під лапи. сашко обійняв його за шию
вовк плаче, немов людина, справдилися сподівання олеся, повернулася надія.
1. у реченні використано (г) персоніфікацію.
сашко забіг за галею грушецькою додому, і дорога до школи в цей день сміялась на сонці досхочу .
2. піратом польових просторів у повісті названо (г) сіроманця.
3. установіть відповідність.
геройучинок1 сашкод намагається вилікувати сіроманця2 галя грушецькав збирає харчі в дорогу для друга йсіроманця3 василь чепіжнийг позбувається купленої собаки4 петро ляха рятує в снігу сіроманця4. повість на відміну від оповідання велика за обсягом, багато героїв, події відбувають на протязі довшого часу. на уроках української літератури в 5 класі вивчали повість «незвичайні пригоди алі в країні недоладії» галини малик.
порівняння оповідання та повісті.
5. голодний і змерзлий сіроманець поневірявся на чужині в снігах. мені було дуже шкода старого вовка, приємно, що він давав собі раду, прикро, що з’їдав зайців.
6. військові миролюбно поставилися до сіроманця, нагодували, зробили житло біля лісосмуги. андрійко близький до сашка, адже теж дитина. тому сприймає вовка без упередження, не має страху, співчуває і є старій та незрячій тварині, і сіроманець віддячує добром: рятує андрійка.
7. галі грушецькій не могли не сподобатися сашкові риси вдачі. особливо сміливість, коли вони з галею зустріли сіроманця на лісовій стежці. також хлопець був добрим, співчутливим, цікавим, переживає за подругу в лісі, є. галя – звичайна дівчина, відмінниця. вона товариська, щедра, ділиться яблуками з сашком, хоче показати, що смілива, разом з хлопцем вирішила повертатись додому через ліс, у дівчинці сашко зустрів однодумця, вона готує харчі в далеку дорогу для друга.
8. сашко близький тим, що любить тварин, цікавий, хоче багато знати. я не можу схвалити вчинок, коли хлопець сказав, що на фотографії сіроманець, адже чепіжний продовжить полювати на тварину. також, напевно, недобре, що сашко пропускає уроки.
9. завершіть прислів'я: «скільки вовка не годуй, ». частину цього прислів'я в повісті промовляє дядько чепіжний. так не можна сказати про сіроманця, оскільки старий вовк не причиняв більше зла людям, повернувся до сашка.
10. повість м. вінграновського «сіроманець» навчає читачів любити природу, гуманно ставитися та беззахисним тваринам, бути добрим.
11. охарактеризуйте сашка й василя чепіжного за таким планом:
а) ім'я героя, вік, фах;
б) портрет;
в) вчинки персонажа;
г) мова літературного героя;
ґ) моє ставлення до нього.
12. на мою думку з другої частини повісті дуже романтичний епізод:
сашко не повірив своїм очам: на стежці перед ним стояв сіроманець! високий, широкогрудий, з великими димчастими незрячими очима.
— — самими губами сказав йому сашко.
сіроманець плакав. великі срібні сльози котилися по його морді й падали на пісок під лапи. сашко обійняв його за шию
вовк плаче, немов людина, справдилися сподівання олеся, повернулася надія.