Установіть відповідність між персонажем та його реплікою
1В, 2Б, 3Г,4Д, 0А
1. батько 2. мама 3. Галя 4. Федько
А «Так я ж гра-грати не вмію...» - це слова Вітька, коли Федько сказав, що йому потрібно співати серенаду і грати на гітарі, але у варіантах відповідей його немає
Б. «Що це з тобою? Чого ти такий зачумлений? Може, в тебе живіт
закрутив, га? То я зараз піску нагрію та прикладу» - це слова матері Вітька - мамині універсальні ліки - гарячий пісок на живіт
В «Та чого це ти швендяєш по хаті, як на цвіту прибитий? Ось не
метеляй та не затуляй мені лампи!..» - це слова батька Вітька. Коли Вітько перед дуеллю ходив з кутка в куток по хаті, щоб не заснути
Г. «Мені треба повну діжечку води натягати...» - це слова Галі Козачок на першому побаченні з Вітькою
Д. Якби я ще помучився трохи й щоб Галя мені подобалася, то я й
не такий вірш склав би - так казав Федько, коли написав слова для Вітькової серенади
Моріс Метерлінк створював свої п’єси на хвилі особливого інтересу до нового напряму європейського мистецтва — символізму, зміст якого визначено філософією двох світів, що сформувалась у християнському Середньовіччі й була характерною для багатьох романтиків. Згідно з цією філософією світ видимий, матеріальний — не єдиний: вищим за земний є світ духовний, небесний, ідеальний. Засновники нового напряму були переконані, що за до символу, художнього знаку, алегоричного образу можна відтворити приховану, незбагненну суть речей. Драматургія Метерлінка незвичністю й поетичністю привернула увагу не тільки західного читача — нею захопились і майстри українського слова, зокрема Леся Українка.
— Леся Українка не тільки була різнобічно освіченою людиною, а й сама творила, передаючи відчуття доби. Можливо, саме дар проникнення дочки Прометея в культури й душі інших народів дає змогу провести паралелі між її творчістю та творчістю західноєвропейських митців початку XX ст., зокрема Моріса Метерлінка.
Відомо, що Леся Українка дуже вимогливо ставилася до перекладацької діяльності. Вочевидь, ознайомлення з творчістю Метерлінка допомагало їй розібратися у власних світовідчуттях, знайти форму для їхнього втілення. Саме психологічний критерій дає підстави вважати обох митців представниками символізму.
В українській літературі існує тільки одна драма-феєрія, автором якої є Леся Українка. жанр феєрії відкриває перед автором чимало перспектив для вираження особливого духовного світу або втілення в життя власної концепції, власного кредо, що спирається на національні міфічні образи. Суть казкових образів полягає не тільки в їхній приналежності до іншого світу, а й у тому, що вони є певними символами, виразниками авторської концепції. якщо у Моріса Метерлінка люди пізнають інший світ, то українська митчиня йде від супротивного: її героїня з іншого світу намагається зрозуміти людське життя.
Відповідь:
Установіть відповідність між персонажем та його реплікою
1В, 2Б, 3Г,4Д, 0А
1. батько 2. мама 3. Галя 4. Федько
А «Так я ж гра-грати не вмію...» - це слова Вітька, коли Федько сказав, що йому потрібно співати серенаду і грати на гітарі, але у варіантах відповідей його немає
Б. «Що це з тобою? Чого ти такий зачумлений? Може, в тебе живіт
закрутив, га? То я зараз піску нагрію та прикладу» - це слова матері Вітька - мамині універсальні ліки - гарячий пісок на живіт
В «Та чого це ти швендяєш по хаті, як на цвіту прибитий? Ось не
метеляй та не затуляй мені лампи!..» - це слова батька Вітька. Коли Вітько перед дуеллю ходив з кутка в куток по хаті, щоб не заснути
Г. «Мені треба повну діжечку води натягати...» - це слова Галі Козачок на першому побаченні з Вітькою
Д. Якби я ще помучився трохи й щоб Галя мені подобалася, то я й
не такий вірш склав би - так казав Федько, коли написав слова для Вітькової серенади
Пояснення:
Моріс Метерлінк створював свої п’єси на хвилі особливого інтересу до нового напряму європейського мистецтва — символізму, зміст якого визначено філософією двох світів, що сформувалась у християнському Середньовіччі й була характерною для багатьох романтиків. Згідно з цією філософією світ видимий, матеріальний — не єдиний: вищим за земний є світ духовний, небесний, ідеальний. Засновники нового напряму були переконані, що за до символу, художнього знаку, алегоричного образу можна відтворити приховану, незбагненну суть речей. Драматургія Метерлінка незвичністю й поетичністю привернула увагу не тільки західного читача — нею захопились і майстри українського слова, зокрема Леся Українка.
— Леся Українка не тільки була різнобічно освіченою людиною, а й сама творила, передаючи відчуття доби. Можливо, саме дар проникнення дочки Прометея в культури й душі інших народів дає змогу провести паралелі між її творчістю та творчістю західноєвропейських митців початку XX ст., зокрема Моріса Метерлінка.
Відомо, що Леся Українка дуже вимогливо ставилася до перекладацької діяльності. Вочевидь, ознайомлення з творчістю Метерлінка допомагало їй розібратися у власних світовідчуттях, знайти форму для їхнього втілення. Саме психологічний критерій дає підстави вважати обох митців представниками символізму.
В українській літературі існує тільки одна драма-феєрія, автором якої є Леся Українка. жанр феєрії відкриває перед автором чимало перспектив для вираження особливого духовного світу або втілення в життя власної концепції, власного кредо, що спирається на національні міфічні образи. Суть казкових образів полягає не тільки в їхній приналежності до іншого світу, а й у тому, що вони є певними символами, виразниками авторської концепції. якщо у Моріса Метерлінка люди пізнають інший світ, то українська митчиня йде від супротивного: її героїня з іншого світу намагається зрозуміти людське життя.