4). В) за боягузтво, невміння та небажання захищати рідну землю;
5). Б) наявність оповідача, розповідь ведеться від першої особи;
6) А) той збирався до міліції заявляти на Славка за поранення;
7) 1)Віра у свій талант - Славко Беркута
2. Протистояння брехні і правди-Юлько Ващук.
3).Відсутність повноцінного спілкування з дорослими-Лілі Теслюк.
4)Самотність дитини-Стефко Вус.
8)Цинани забрали Остапа до себе, лікували його різними травами та годували.
9)Остап і Соломія заради волі заплатили велику ціну. Соломія відрізала свої розкішні кози, які на той момент дуже цінилися в дівчат. Остап покинув свого діда, щоб відчути як це бути вільним.
Вони не здавалися, йшли до своєї мети. Проблеми, які траплялися на їхньому шляху вони їх долали не здавающись. Вірили в себе.
Соломія трималася до останнього, побачивши, що плавні горлть вона не впала духом і почала шукати Остапа. Остап не втрачав надії і бризкав воду, щоб вовк відступив від нього.
Соломія так і не відчула, як бути вільним, гинучи в голодних водах.
10)Образ Колодуба і дідів схожий. Він також вірив в перемогу. Діди були Відважними і сильними, цього вони вчили і Колодуба. Діди навчили його вірити свою перемогу і нікол не здаватися.
11)У центрі повісті Коцюбинського - двоє закоханих: молодий парубок Остап і заміжня жінка. Соломія дуже засмучена звісткою про намір її коханого тікати із села аж за Дунай і тому вона тікає разом із Остапом. То як же треба кохати, щоб покинути рідний дім, хоч і не дуже радісне, але все-таки, більш-менш, спокійне життя, і піти за Остапом, єдиним і дорогим! Піти в невідомість, неймовірні труднощі доріг і небезпек. Піти світ за очі, аби тільки бути разом зі своїм коханим. Соломія — справжня героїня. Вона не розгублюється ні в яких ситуаціях. Спритна, вміла й рішуча скрізь. Вона перев'язує рану Остапа, ховає його в плавнях. Мужність не покидає її навіть тоді, коли вона розуміє, що заблукала.
І заради свого коханого вона помирає. Помирає у голодених водах Дунаю. Але і в останніх хвилинах свого життя вона бриться, каже собі, що на березі гарно там сонечко, трава.
Дія в романі розгортається на півдні України. В центрі розповіді — доля старого майстра вузлов'яза з вітрильника «Оріон» (існує реальне вітрильне судно «Товариш») Андрона Ягнича, його юної племінниці медсестри Інни Ягнич, історія її любові.
Життя на сторінках «Берега любові» постає хоч і в романтичному осяянні, але корені його земні, реальні. Починаючи від невтішної картини запалу хлібів, крилатого лету «Оріона», монументальних образів Ягнича й Чередниченка, світлої, золотистої постаті Інни й до трагедії сім'ї Веремієнків — все це взято з реального буття степовиків, котрі пізнають у романі і свої краї (Кураївка нагадує Чулаківку в пониззі Дніпра), і своїх земляків.
1) А) Цигани
2) Б) Розповіді діда
3) А) Звідки він бере мужність і сили.
4). В) за боягузтво, невміння та небажання захищати рідну землю;
5). Б) наявність оповідача, розповідь ведеться від першої особи;
6) А) той збирався до міліції заявляти на Славка за поранення;
7) 1)Віра у свій талант - Славко Беркута
2. Протистояння брехні і правди-Юлько Ващук.
3).Відсутність повноцінного спілкування з дорослими-Лілі Теслюк.
4)Самотність дитини-Стефко Вус.
8)Цинани забрали Остапа до себе, лікували його різними травами та годували.
9)Остап і Соломія заради волі заплатили велику ціну. Соломія відрізала свої розкішні кози, які на той момент дуже цінилися в дівчат. Остап покинув свого діда, щоб відчути як це бути вільним.
Вони не здавалися, йшли до своєї мети. Проблеми, які траплялися на їхньому шляху вони їх долали не здавающись. Вірили в себе.
Соломія трималася до останнього, побачивши, що плавні горлть вона не впала духом і почала шукати Остапа. Остап не втрачав надії і бризкав воду, щоб вовк відступив від нього.
Соломія так і не відчула, як бути вільним, гинучи в голодних водах.
10)Образ Колодуба і дідів схожий. Він також вірив в перемогу. Діди були Відважними і сильними, цього вони вчили і Колодуба. Діди навчили його вірити свою перемогу і нікол не здаватися.
11)У центрі повісті Коцюбинського - двоє закоханих: молодий парубок Остап і заміжня жінка. Соломія дуже засмучена звісткою про намір її коханого тікати із села аж за Дунай і тому вона тікає разом із Остапом. То як же треба кохати, щоб покинути рідний дім, хоч і не дуже радісне, але все-таки, більш-менш, спокійне життя, і піти за Остапом, єдиним і дорогим! Піти в невідомість, неймовірні труднощі доріг і небезпек. Піти світ за очі, аби тільки бути разом зі своїм коханим. Соломія — справжня героїня. Вона не розгублюється ні в яких ситуаціях. Спритна, вміла й рішуча скрізь. Вона перев'язує рану Остапа, ховає його в плавнях. Мужність не покидає її навіть тоді, коли вона розуміє, що заблукала.
І заради свого коханого вона помирає. Помирає у голодених водах Дунаю. Але і в останніх хвилинах свого життя вона бриться, каже собі, що на березі гарно там сонечко, трава.
Дія в романі розгортається на півдні України. В центрі розповіді — доля старого майстра вузлов'яза з вітрильника «Оріон» (існує реальне вітрильне судно «Товариш») Андрона Ягнича, його юної племінниці медсестри Інни Ягнич, історія її любові.
Життя на сторінках «Берега любові» постає хоч і в романтичному осяянні, але корені його земні, реальні. Починаючи від невтішної картини запалу хлібів, крилатого лету «Оріона», монументальних образів Ягнича й Чередниченка, світлої, золотистої постаті Інни й до трагедії сім'ї Веремієнків — все це взято з реального буття степовиків, котрі пізнають у романі і свої краї (Кураївка нагадує Чулаківку в пониззі Дніпра), і своїх земляків.
Всегда рада Объяснение: