ІІ частина відповісти за твором "Місце для Дракона"
1. Нічим не можна відкупитися й відмолитися від персонажа
А Полудниці
Б Ікоти
В Дрімоти
Г Чорного лицаря
2. Душі люботинців пороз’їдала
А нудьга
Б радість
В байдужість
Г безпечність
3. Люботинський князь розпустив військо, бо
А воно не було боєздатним
Б не було війн
В вирішив набрати нових вояків
Г хотів жити в мирі з усіма сусідами
4. За давнім звичаєм прихильність князівни здобувалася
А у боротьбі з підступним змієм
Б в умінні зачарувати красномовством
В у турнірах чи військових походах
Г в інтелектуальних змаганнях
5. Від дня святого Онуфрія князь наказав запровадити
А військові навчання
Б турнії
В бої без правил
Г збирання данини
6. Воєвода дорікнув люботинському князеві, що він
А забагато любить спати
Б даремно розпустив військо
В байдужий до своїх підлеглих
Г начхав на закон
7. На березі Бистриці люди бачили
А драконові сліди
Б військо сусіднього князя
В багато слідів од кінських копит
Г загадкову істоту
8. Від пустельника дракон швидко навчився
А говорити по-людськи
Б правильно харчуватися
В уміти захищатися від ворогів
Г драконячого життя
9. Пустельник не хотів навчати грамоти дракона, бо
А як же той чинитиме зло, коли праведним стане
Б може погіршитися зір
В він сам не вміє читати й писати
Г немає цікавих книг для читання
10. Дракон Грицько вразив князя
А жорстокістю та підступністю
Б байдужістю до всього
В мудрістю та добротою
Г ледарством і неохайністю
11 Заради князя та його доньки дракон
А вийде на герць
Б залишить землі Люботина
В битиметься із жорстоким змієм
Гбуде охороняти князя та його сім’ю
12.Коли володар хоче зміцнити владу, у першу чергу
А страждають підлеглі
Б знищує своїх ворогів
В запроваджує жорсткі закони
Г гинуть поети
13. Перед смертю пустельник звертається до дракона з такими словами:
А «Живи серед звірів! Звірячі закони – людяніші!»
Б «Ти загинеш як дракон, а не як поет і герой».
В «А кому вдалося хоч промінчик світла уздріти, смерть йому в тисячу разів страшніша».
Г «Ти повинен писати!»
14.Настасія стала називати Метеликом
А дракона Грицька Б Кельбаса В лицаря Лавріна Г гінця
15. Рука Лавріна задерев’яніла, коли
А він побачив князівну поруч із драконом
Б драконове око дивилося на лицаря таким розумним поглядом
В джура захотів випередити свого вчителя
Г із драконової пащі з’явився стовп жовтогарячого полум’я
16. «А мені в тлін одійти, одійти без надії, без сліду, мов і не було ніколи». Ці слова належать
А пустельнику Б пану Лаврінові В князеві Гдраконові Грицьку
17. Смертельного удару драконові наніс
А Лаврін Б джура В один із лицарів Гкнязівський воєвода
18. «Ви мені ненависні! Ви і весь ваш задрипаний Люботин! Я проклинаю вас!» Такі гнівні слова вигукує
А джура Б Лаврін В воєвода Г Настасія
19. Після смерті дракона князь зрозумів, що
А нарешті Люботин звільнився від злого дракона
Б видав заміж доньку не за того лицаря
В йому бракувало розмов із драконом
Г закони необхідно вдосконалювати
20. «Але, тепер, коли дракона вбито, я зостався сам… І нема в мене ані ворога, ані друга», - із сумом говорить
АКнязь Б лицар Лаврін В воєвода Г джура
Питання сенсу життя - це одвічне запитання, яким людина переймається із давніх-давен. Філософи, митці, представники найрізноманітніших наук в усі часи вирішували його по-різному. Одні вважали, що життя -й і,е постійна боротьба за власне існування і добробут (пригадаймо, наприклад, слова Л. Костенко: «Життя, мабуть, цо завжди Колізей...»), інші стверджували, що людина .живе на землі у тому, щоб творити, виражати собі у мистецтві...
Для поезії Василя Симоненка характерні прояви української класичної традиції. Провідним мотивом творчості поета є любов до своєї України, котру він називає матір'ю.
Майже кожним своїм віршем Ліна Костенко нагадує нам, що життя – це цінний дарунок, що це велика відповідальність, важка праця мозку і серця, вічна боротьба добра і зла. Поетеса весь час нагадує, що ми люди, що саме від нас залежить, яким буде світ, що нас оточує, яким буде життя. Вона нагадує кожному про його неповторність і індивідуальність, про те, що кожний з нас – людина, вінець творіння, і що ми маємо берегти
Объяснение:
У чому полягає сенс життя
Життя — це нескінченний циклічний процес, ужиття було, є і буде. Але деякі люди асоціюють це слово із словом "існування". З одного боку, це доцільно, а з іншого — ні! Є навіть такий філософський вираз: "Треба жити, а не існувати!" Саме слово "існування" у більшості людей асоціюється із чимось штучним, неживим. Наприклад, існувати може пристрій, будівля тощо. А "життя" тяжіє більше до істот, щось таке чисте і красиве, багатогранне, неповторне. Ми будемо розглядати сенс людського життя. Хтось сказав, що треба прожити своє життя так, щоб потім не було страшенно боляче! Я думаю, що з цими словами можна погодитися, тому що ними можна дуже коротко і лаконічно охарактеризувати сенс людського життя. Сенс життя полягає у насназі до життя, у натхненні на добрі вчинки. Наприклад, натхненням до життя можуть бути результати праці у будь-яких сферах діяльності людини: для вчителя — це відмінне засвоєння навчального матеріалу учнями; для лікаря — одужуючі пацієнти, яким він прописав ліки; для кондитера — подяка від споживачів його продукції та, звичайно, премія від керівництва тощо. Але буває й так, що власна праця не приносить задоволення, навіть починає дратувати, стає тягарем на все життя.