Жанр «Перехресні стежки» — соціально-психологічна повість (проблеми суспільного життя зображені через психологію, думки, вчинки, прагнення персонажів) . ІДЕЯ «Перехресні стежки»: Людина завжди має вибір – прийняти лицемірну мораль чи боротися з несправедливістю, вибрати тихе, спокійне життя з коханою жінкою чи допомагати безправному народові… Тема «Перехресні стежки»: Показ «вершини» громадського й політичного життя галицького селянства, досягнутої ним у боротьбі проти сваволі поміщиків, сільських і повітових чиновників, різних пройдисвітів і лихварів. Твір має Дві сюжетні лінії: Показ тяжкого життя зубожілого галицького селянства, залежного від міських і сільських можновладців, і зображення громадської діяльності головного героя адвоката Євгенія Рафаловича. Головні герої: Євгеній Рафалович, Регіна Твардовська (кохана Євгенія), Валеріан Стальський (колишній учитель Рафаловича, чоловік Регіни), єврей Вагман (лихвар), пан Байкальський (повітовий маршалок), пан Шнадельський (адвокат). Центральний конфлікт твору – Соціальний: між темним, затурканим селянством, яке не може себе захистити, і чиновниками та дідичами, які постійно ошукують простий люд. У творі є й інші конфлікти – побутові, психологічні. Чому Франко назвав свою повість „Перехресні стежки”? Назва твору символізує «перехрещені» життєві шляхи персонажів, серед них — представники різних статей, соціальних верств, професій, національностей. «Перехресні стежки» проблематика Безправність, темнота селянства. Недосконалість суду. Проблема обов’язку інтелігенції перед народом. Людина і суспільство. Проблема морального вибору, добра і зла, людяності й жорстокості. Проблема кохання У цьому творі Франко порушує проблеми взаємостосунків українського селянства та інтелігенції, різних суспільних груп, влади і підлеглих, проблеми служіння демократичної інтелігенції своєму знедоленому народові, проблеми судочинства, подружніх стосунків, безправ’я жінки в суспільстві. «Перехресні стежки» композиція «Перехресні стежки» образ Євгена Рафаловича Прототипом головного героя, Євгена Рафаловича, послужив Євген Олесницький — адвокат і громадський діяч
Тема: зображення природи у всій її красі, заклик до бережного стану, до всього живого на землі.
Ідея: ідея гуманізму, людяності, бережливого ставлення до природи та всього живого.
Основна думка: » Треба в житті любити гаряче і багато…»
Художні засоби вірша : афоризми: «Треба в житті любити гаряче і багато»;
порівняння: «як грудочки, пташата…»;
вставні слова: «може», «кажеш»;
епітети: «сонце, дощі зернисті, дороги в пилу, траву!»
риторичні оклики та запитання: »Що ти?! А руки? Серце?! Куди заховати їх?!»
пестливі слова: «пташата», «грудочки», «маленьким».
кільцеве обрамлення — композиційна фігура у віршованому творі, що полягає у повторенні строф, рядків: «…Бачиш: …, як грудочки пташата…».