Дещо подібною за будовою є новела «Impromtu phantasie».
О. Кобилянська відкидає традиційні принципи сюжетотворення й монтує сюжет з окремих епізодів за принципом контрасту. Об’єднує їх образ оповідачки, який зливається з образом героїні, спорідненої з власним ліричним «Я» авторки. Оскільки подієвий ланцюг у новелі ослаблений, основну увагу у творі приділено не зображенню картин зовнішнього світу, а глибинному розкриттю внутрішнього світу героїні.
За аналогією до контрастів переживань у музичному ноктюрні в новелі чергуються два відмінні настрої героїні: мрійливість, пасивність, нерішучість — з одного боку, та активність, жвавість, навіть неперед- бачуваність — з іншого. Своєрідним мотто твору є мрійливий, часом сумний настрій героїні, яка «ніжна, вразлива, немов мімоза, з сумовитими очима...». Вона любить гати за хмарами, які кличуть її ввись, до гармонії й досконалості. Ось героїня замріяно споглядає природу, а тут уже кидає виклик природним силам і вирушає посеред бурі купувати наперсток, не боїться упіймати за уздечку норовливого жеребця, що було не до снаги навіть хлопцям.
Найдетальніше в новелі описано епізод у кімнаті, коли майстер налагоджує фортепіано. Авторка через сприйняття героїнею музики Шопена передає зародження першого почуття кохання, якого вона й сама ще не усвідомлювала. Музика передавала набагато більше, ніж дівчина зрозуміла сама в собі.
За аналогією до музичного твору О. Кобилянська застосовує прийом контрасту не лише для зображення характеру героїні, а й для протиставлення розриву між її великим духовним потенціалом у дитинстві та нереалізованістю в дорослому житті, що відповідало приписам неоромантизму.
Текст новели написано абзацами з мінімальною кількістю речень, що справляє незвичне візуальне враження та імітує музичний твір.
Дорога моя, Наталко, цей лист я написав від чистого серця. Кожне слово в ньому присвячено самій прекрасній людині на світі - тобі.
Зараз я не живу, а просто існую. Щасливим мене може зробити тільки зустріч з тобою. Побачивши твою усмішку, я зможу звернути гори, перепливти океан. Твій погляд допомагає мені у всіх починаннях, і під його впливом я стаю більш впевненими в своїх силах. Ти справжня жінка, бажана і улюблена, таких як ти, немає ніде.
Зараз, я з тугою згадую нашу першу зустріч, хочеться повторити цей прекрасний момент.
Для мене, в тобі ідеально все твої чарівні очі, чарівна усмішка, осина талія. Ти природна, така яка є і в тобі немає навіть фальшивої інтонації. Я довго не можу заснути, згадуючи твій чарівний погляд і зворушливі дотику.
Дещо подібною за будовою є новела «Impromtu phantasie».
О. Кобилянська відкидає традиційні принципи сюжетотворення й монтує сюжет з окремих епізодів за принципом контрасту. Об’єднує їх образ оповідачки, який зливається з образом героїні, спорідненої з власним ліричним «Я» авторки. Оскільки подієвий ланцюг у новелі ослаблений, основну увагу у творі приділено не зображенню картин зовнішнього світу, а глибинному розкриттю внутрішнього світу героїні.
За аналогією до контрастів переживань у музичному ноктюрні в новелі чергуються два відмінні настрої героїні: мрійливість, пасивність, нерішучість — з одного боку, та активність, жвавість, навіть неперед- бачуваність — з іншого. Своєрідним мотто твору є мрійливий, часом сумний настрій героїні, яка «ніжна, вразлива, немов мімоза, з сумовитими очима...». Вона любить гати за хмарами, які кличуть її ввись, до гармонії й досконалості. Ось героїня замріяно споглядає природу, а тут уже кидає виклик природним силам і вирушає посеред бурі купувати наперсток, не боїться упіймати за уздечку норовливого жеребця, що було не до снаги навіть хлопцям.
Найдетальніше в новелі описано епізод у кімнаті, коли майстер налагоджує фортепіано. Авторка через сприйняття героїнею музики Шопена передає зародження першого почуття кохання, якого вона й сама ще не усвідомлювала. Музика передавала набагато більше, ніж дівчина зрозуміла сама в собі.
За аналогією до музичного твору О. Кобилянська застосовує прийом контрасту не лише для зображення характеру героїні, а й для протиставлення розриву між її великим духовним потенціалом у дитинстві та нереалізованістю в дорослому житті, що відповідало приписам неоромантизму.
Текст новели написано абзацами з мінімальною кількістю речень, що справляє незвичне візуальне враження та імітує музичний твір.
Дорога моя, Наталко, цей лист я написав від чистого серця. Кожне слово в ньому присвячено самій прекрасній людині на світі - тобі.
Зараз я не живу, а просто існую. Щасливим мене може зробити тільки зустріч з тобою. Побачивши твою усмішку, я зможу звернути гори, перепливти океан. Твій погляд допомагає мені у всіх починаннях, і під його впливом я стаю більш впевненими в своїх силах. Ти справжня жінка, бажана і улюблена, таких як ти, немає ніде.
Зараз, я з тугою згадую нашу першу зустріч, хочеться повторити цей прекрасний момент.
Для мене, в тобі ідеально все твої чарівні очі, чарівна усмішка, осина талія. Ти природна, така яка є і в тобі немає навіть фальшивої інтонації. Я довго не можу заснути, згадуючи твій чарівний погляд і зворушливі дотику.
Объяснение: