На мою думку, можна виправдати крадіжку Михайлика. Слова матері «то й добре, синку, що давав» вказують на те, що вона пишається хлопцем.
Звичайно, красти не можна, до того ж усе таємне рано чи пізно стає відомим. Родичі, котрі змушені важко працювати, не схвалювали захоплення хлопчика до читання, а крадіжка здавна вважалась великим гріхом. Хитрий та корисливий Юхрим Бабенко спонукає хлопця до поганого вчинку. Щоб прочитати книгу, Михайлик без відома бере гарбузове насіння, яке відклала мати для посіву. Коли хлопчик повернувся додому, разом зі щавлем «із кишені вилетіли дві гарбузові насінини і впали на долівку». Проте хлопчик «не побачив гніву на … обличчі» матері. Вона на той час уже знала, що її насіння Михайлик не пошкодував для голодної дитини з Херсонщини: «Я догадалася, що це ти, збитошнику, але нічого їй не сказала». Навіть мати «зітхає і гладить рукою мою нерозумну голову…», виправдовуючи крадіжку з насінням, яке завжди «в її устах і душі …було святим словом».
Поет — герой поеми «Давня казка», не відділяє свого життя від життя народу. Поет заслужив у людей велику повагу й довір’я своєю відданою працею. Граф Бертольдо у творі є уособленням ворожих народові сил. Він повна протилежність Поету: позбавлений творчої фантазії, лицар убачає у впливі поетового слова на сільську молодь «диявольське наводження», чаклування. Поет: «Божа людина», «лиха не боюся», «я на крилах думки лину», «завжди вільний», «навесні… оживляв сумну діброву», гордий, стійкий, сміливий, мужній, відданий народові, впевнений у своїх діях, безкорисний, вдячний, добрий, талановитий, шанобливий до простого народу. Бертольдо: «лихий такий, крий Боже», лякливий, корисливий, практичний, пихатий, упертий, жадібний, підступний, бездушний, зневажливий до народу, позбавлений творчої уяви та фантазії.
Відповідь:
На мою думку, можна виправдати крадіжку Михайлика. Слова матері «то й добре, синку, що давав» вказують на те, що вона пишається хлопцем.
Звичайно, красти не можна, до того ж усе таємне рано чи пізно стає відомим. Родичі, котрі змушені важко працювати, не схвалювали захоплення хлопчика до читання, а крадіжка здавна вважалась великим гріхом. Хитрий та корисливий Юхрим Бабенко спонукає хлопця до поганого вчинку. Щоб прочитати книгу, Михайлик без відома бере гарбузове насіння, яке відклала мати для посіву. Коли хлопчик повернувся додому, разом зі щавлем «із кишені вилетіли дві гарбузові насінини і впали на долівку». Проте хлопчик «не побачив гніву на … обличчі» матері. Вона на той час уже знала, що її насіння Михайлик не пошкодував для голодної дитини з Херсонщини: «Я догадалася, що це ти, збитошнику, але нічого їй не сказала». Навіть мати «зітхає і гладить рукою мою нерозумну голову…», виправдовуючи крадіжку з насінням, яке завжди «в її устах і душі …було святим словом».
Пояснення:
Поет — герой поеми «Давня казка», не відділяє свого життя від життя народу. Поет заслужив у людей велику повагу й довір’я своєю відданою працею. Граф Бертольдо у творі є уособленням ворожих народові сил. Він повна протилежність Поету: позбавлений творчої фантазії, лицар убачає у впливі поетового слова на сільську молодь «диявольське наводження», чаклування. Поет: «Божа людина», «лиха не боюся», «я на крилах думки лину», «завжди вільний», «навесні… оживляв сумну діброву», гордий, стійкий, сміливий, мужній, відданий народові, впевнений у своїх діях, безкорисний, вдячний, добрий, талановитий, шанобливий до простого народу. Бертольдо: «лихий такий, крий Боже», лякливий, корисливий, практичний, пихатий, упертий, жадібний, підступний, бездушний, зневажливий до народу, позбавлений творчої уяви та фантазії.
Объяснение: