Нещодавно я прочитала твір Олександра Гавриша «Неймовірні пригоди Іван Сили – найсильнішої людини світу». Ця повість дуже цікава й дуже мені сподобалась. Читаючи рядки твору, зрозуміла якою важкою була доля героя. Йому довелося пройти через складні випробування. Також зауважу, що Іван приємно вразив мене своїми бійцівськими якостями. Я захоплююсь порядністю, мужністю, щирістю та силою волі силача. Він зробив дуже багато, щоб стати визначною особистістю. Чесноти до йому впевнено дійти до своєї мети. - Півдня Іван провів у тренуваннях, згадуючи науку Брякуса, який навчив його різних видів боротьби. Із цих рядків ми бачимо на скільки цілеспрямованим був Іван. Я розумію, що для перемоги хоча би в одному поєдинку, безумовно, слід докласти безліч зусиль та тривалих тренувань. Іван же неодноразово перемагав у двобоях. Це свідчить про його завзятість та працьовитість. Та найголовніше, що слава не зіпсувала Івана. Він завжди залишався доброю, чесною та щирою людиною.
18.04.1937 р. народився в селі Хрестителеве на Черкащині.
1944–1954 рр. навчався у Богодухівській середній школі та у середній школі села Велика Бурімка
1955–1957 рр. навчався в Одеському інституті харчової та холодильної промисловості
1958 р. навчався в Одеському політехнічному інституті
1959 р. перша публікація вірша в обласній газеті «Чорноморська комуна»
1959–1966 рр. працював на Одеському суперфосфатному заводі
1966 р. перша збірка віршів «Краплини сонця»
1968 р. друга збірка віршів «Плоти»
1969 р. прийнятий до Спілки письменників України 1968–1973 рр. працював редактором Одеського облтелерадіокомітету
1973–1975 рр. навчався на Вищих літературних курсах у Москві
1977 р. збірка віршів «Рівновага» 1977 р. вийшла повість для дітей «Аннушка»
1981 р. вийшла повість-казка для дітей «Бухтик из тихой заводи»
1985 р. видана книжка нарисів «Земля мастеров» 1986–1989 рр. працював відповідальним секретарем Одеської філії СПУ
1987 р. вийшла поетична збірка «Знак глибини» 1988 р. надруковано казкову повість «Гості на мітлі»
1989 р. вийшла книжка дитячих повістей «Канікули у Воронівці»
1992–2001 рр. працював завідуючим відділу газети «Одеські вісті»
1993 р. постановка п’єси «Пришельці» в Одеському театрі юного глядача
1994 р. вийшла казкова повість «Слуга баби Яги» 2001 р. вийшла історична повість «Сторожова застава»
2004 р. вийшов роман у трьох книгах «Сині Води» 2005 р. вийшла поетична збірка «День живої води» 2007 р. вийшов історичний роман «Джури козака Швайки»
2008 р. вийшла повість «Потерчата»
2009 р. вийшов історичний роман «Джури-характерники»
2010 р. вийшов історичний роман «Джури і підводний човен»
2012 р. трилогія «Джури» була удостоєна найвищої нагороди України – Національної премії імені Тараса Шевченка).
2015 – «Джури і Кудлатик»
2018 – «Щирик зі Змієвої гори»
Читаючи рядки твору, зрозуміла якою важкою була доля героя. Йому довелося пройти через складні випробування. Також зауважу, що Іван приємно вразив мене своїми бійцівськими якостями. Я захоплююсь порядністю, мужністю, щирістю та силою волі силача. Він зробив дуже багато, щоб стати визначною особистістю. Чесноти до йому впевнено дійти до своєї мети.
- Півдня Іван провів у тренуваннях, згадуючи науку Брякуса, який навчив його різних видів боротьби.
Із цих рядків ми бачимо на скільки цілеспрямованим був Іван. Я розумію, що для перемоги хоча би в одному поєдинку, безумовно, слід докласти безліч зусиль та тривалих тренувань. Іван же неодноразово перемагав у двобоях. Це свідчить про його завзятість та працьовитість.
Та найголовніше, що слава не зіпсувала Івана. Він завжди залишався доброю, чесною та щирою людиною.