Якось зустрілися два друга-Опис і Розповідь і почали вони сваритися,хто з них найкращий. -Звісно найкращий я!-хизувався Опис.-У меня описуеться все,що тілики можна:і природа,і будинки,і тварини,і люди,та багато іншого! -Найкращий я!-перебив,більш хизуючись Розповідь.-Я розповідаю всім про пригоди певних героїв у знаменитих творах.Без мене,ніхто не знав,про що розповідаеться у творі! Сварилися вони аж до вечора,поки не зустріли маленьку дівчину й не запитали її хто з них найкращий.А та їм відповідає: -Ви обидва рівні.-відповідає дівчинка.-Без Опису ніхто б не знав,як хто або що виглядає.Не описувалися листя дерев,не знали як виглядае снігур,чи яка чудова веселка після дощику.Без Розповіді не знали,які пригоди відбувалися у житті персонажів,а точніше не розповідалося головне,голлвні пригоди.Без вас обох,не існувало таких захоплюючих творах!Ви обидва головні. Після того,дівчинка пішла додому,а Опис і Розповідь знову помирилися і визнали,що обидва гідні один одного. Я знаю это не диалог,но наверно сойдёт:)
Як говориться:Словом можна вбити,так і дісно правда.Щире слово,якщо порівняти з ''гострим'',воно більш ніжне і ласкаве,приємне на дотик,а гостре слово,є грубим і чорствим.Порівняно з щирим словом-воно гріє як промінь,зігріває серце й душу.Щире слова хочеться обійняти й також відплвісти щирим,приємним словом.Хочеться подружитися з тим,хто говорить такі слова на самому ділі,а не як '' медом маже ''.Чорстве слово хочеться обійти стороною й почуваешь себе ображеним,наче з гострим нлжем у серці.Такими словами можно образити людину,скривдити,або навіть й убити.Треба слідкувати за тим,що говориш,не ображати інших і зігрівати їх щирими словами,а не убивати ножем у довіру людини...
