В
Все
М
Математика
О
ОБЖ
У
Українська мова
Д
Другие предметы
Х
Химия
М
Музыка
Н
Немецкий язык
Б
Беларуская мова
Э
Экономика
Ф
Физика
Б
Биология
О
Окружающий мир
Р
Русский язык
У
Українська література
Ф
Французский язык
П
Психология
А
Алгебра
О
Обществознание
М
МХК
В
Видео-ответы
Г
География
П
Право
Г
Геометрия
А
Английский язык
И
Информатика
Қ
Қазақ тiлi
Л
Литература
И
История

Чи знайдеться місце в сучасному житті для таких драконів, як Грицько?
Наведіть приклади з життя, хто міг би стати «братом» його за духом, за
готовністю до самопожертви заради інших (мається на увазі жертвування не
тільки найдорожчим, а й своїми інтересами, матеріальними цінностями

Показать ответ
Ответ:
tanyakondratev2
tanyakondratev2
09.01.2020 09:16

В житті кожного рано чи пізно наступає мить, коли він замислюється: а чи багато я прожив на світі? Звісно, для когось навіть неповні тридцять років - досить великий проміжок часу, за який можна досягти чимало. Втім, на мою думку, у двадцять вісім життя не завершується. Навпаки, в багатьох саме тоді воно починає вирувати найбільше.

Як не дивно, за три десятиліття людина встигає лише закінчити навчання та почати власний шлях у доросле життя. Саме після випуску з університету відкривається найбільша кількість можливостей. І до двадцяти восьми років кожен лише завершує будувати фундамент майбутнього щастя. Якщо раніше все склалося добре, то до цього часу в когось дитина пішла в садочок, в інших - до школи. Стабільний заробіток дозволяє двічі на рік їхати на відпочинок, любляча дружина чи чоловік завжди підтримує у скрутну хвилину. До старості ще далеко, тому можна викроїти чимало часу влітку або взимку для власного задоволення або для того, щоб провести його з сім'єю. У будь-якому разі, думки про те, що скоро це може скінчитися, не виникають, адже саме зараз життя кожного починається з новою силою.

Отже, двадцять вісім років - це, без сумніву, той вік, коли людина може почати існувати з задоволенням. Саме тому я вважаю, що ці дві цифри - не вирок та ознака безперечного кінця, а знак, що символізує новий розквіт душі та її переродження.

0,0(0 оценок)
Ответ:
kristina5171
kristina5171
05.01.2021 20:11

Відповідь:  1. Сім’я, в якій народився Олександр Довженко, – найяскравіша ілюстрація тяжкого становища українського села кінця 19-о – початку 20 століття. Грамотним був лише дід Сашка, батько, мати, бабуся і прабабуся – ні.

2. В 1911 році Олександр вирішує вступати до Глухівського вчительского інституту, не тому що хотів стати вчителем, а тому що там платили високу стипендію – 120 карбованців на рік.

3. Коли відкрилась Академія мистецтв, Довженко вирішує спробувати себе у творчості і переходить навчатись до академії, але дуже швидко покидає навчання.

4. Перебував на посаді секретаря губернського відділу міської освіти, де пропрацював рік.

5. Олександр Довженко був комісаром театру ім. Т. Шевченка, брав участь у роботі організаційного комітету працівників освіти.

6. В 1921 році його зараховують до Наркомату закордонних справ і відправляють на роботу до Польщі, де він очолює комісію з обміну військовополонених. У Польщі його улюбленим заняттям було малювання.

7. Повернувшись в Україну починає працювати карикатуристом. Знайомиться з Ю. Смоличем, М. Бажаном, В. Сосюрою та П. Тичиною.

8. Олександр Довженко – один із засновників ВАПЛІТЕ.

9. В 1926 році переїздить до Одеси і влаштовується режисером на кінофабрику.

10. Перша дружина – Варвара Крилова-Довженко. Друге кохання та дружина Довженка – Юлія Солнцева.

11. Творчу кар’єру Олександр Петрович починав як художник, причому – як художник-карикатурист.

12. Живучи більшу частину свідомого життя в Москві, Олександр Довженко неймовірно сумував за Україною.

0,0(0 оценок)
Популярные вопросы: Українська література
Полный доступ
Позволит учиться лучше и быстрее. Неограниченный доступ к базе и ответам от экспертов и ai-bota Оформи подписку
logo
Начни делиться знаниями
Вход Регистрация
Что ты хочешь узнать?
Спроси ai-бота