Главным персонажем повести Александра Грина является мечтательная и искренняя девушка Ассоль. Эта девушка - один из самых романтических персонажей русской литературы XX века.
Мать Ассоль рано умерла, и ее вырастил отец – моряк и ремесленник Лонгрен. Жители деревни их не любили. Девочка с ранних лет привыкла к одиночеству. Окружающие её отвергли, ей приходилось терпеть насмешки и оскорбления. Ассоль даже считали сумасшедшей. Она рассказала односельчанам историю о встрече с чародеем, который пророчил, что за ней в назначенный час приплывёт благородный принц на корабле с парусами алого цвета. После этого её прозвали корабельной Ассолью.
По своему складу героиня отличается яркой фантазией и искренним сердцем. Ассоль смотрит на мир широко распахнутыми глазами, она верит в свой идеал и никогда не откажется от мечты. У неё богатый внутренний мир и она умеет видеть глубокий смысл в простых вещах.
Ассоль образованна и любит читать. Ей присущи трудолюбие и любовь к природе. С растениями она общается, как с живыми существами, проявляет о них заботу. Когда же Ассоль подрастает, то становится по-настоящему красивой. Ей к лицу любые наряды. Она милая и обаятельная девушка. Её лицо чистое и светлое, как у ребёнка.
В душе Ассоль всегда лелеяла свою сокровенную мечту о корабле с алыми парусами. Даже отец девочки надеялся, что через время она выбросит из головы предсказание волшебника Эгля. Но самозабвенно грезить и игнорировать злые выпады односельчан укрепили дух девушки. В ее жизни настал час для чуда. Она повстречала того, кто понял её чуткую юную душу и осуществил сокровенную мечту. У берегов её родной деревни появилось судно с алыми парусами. Его построил для Ассоль капитан Грэй – благородный моряк, который узнал историю Ассоль и воплотил ее в действительность.
На згадку про загиблих і тих, хто вижив, щорічно 11 квітня у всьому світі відзначається Міжнародний день визволення в'язнів фашистських концтаборів. Ця дата була обрана і затверджена ООН не випадково. Вона була встановлена в пам'ять про інтернаціональне повстання в'язнів концентраційного табору Бухенвальд, яке сталося 11 квітня 1945 року.
У невеликому залі зібралися колишні в'язні фашистських концтаборів, представники влади, громадськість, молодь. Члени Молодіжної дорадчої ради при міському голові зробили невеликий екскурс в історію. На екрані спливали фотографії «фабрик смерті»: Бухенвальд, Майданек, Освенцим, Равенсбрюк, Маутхаузен, Дахау, Саласпілс, Треблінка... В ході зустрічі прозвучали страшні цифри: в концентраційних таборах утримувалося близько 20 млн. чоловік з 30 країн світу. 12 млн. чоловік було знищено фашистами.
Свідки трагічних подій Другої Світової війни ділилися своїми спогадами з молоддю. Представники влади та гості говорили про необхідність пам'ятати історію та її уроки.
Ми зобов'язані пам'ятати про одну з маловідомих трагедій Другої Світової війни - трагедію колишніх неповнолітніх в'язнів фашистських концтаборів. Тоді їх життя, здоров'я, працю використовували в концтаборах, на військових заводах, сільськогосподарських підприємствах. Діти ставали заручниками, донорами, біологічною сировиною для злочинних «медичних експериментів».
Після закінчення війни в'язнів вдома чекали нові тяжкі випробування. Тоталітарний сталінський режим безпідставно оголосив їх зрадниками, посібниками ворога. Вони не мали права вступати в спеціальні та вищі навчальні заклади, були позбавлені соціального захисту з боку держави на відміну від їхніх побратимів по нещастю інших країнах, які боролися з фашизмом.
Молодіжна дорадчих рада при міському голові від імені школярів міста привітала всіх присутніх з цією пам'ятною датою. Висловила подяку ветеранам за мужність и стійкість духу, волю до перемоги і життя. Побажала всім міцного здоров'я, душевного тепла, щастя, миру та благополуччя. Нехай завжди над нашою країною буде мирне небо!
Главным персонажем повести Александра Грина является мечтательная и искренняя девушка Ассоль. Эта девушка - один из самых романтических персонажей русской литературы XX века.
Мать Ассоль рано умерла, и ее вырастил отец – моряк и ремесленник Лонгрен. Жители деревни их не любили. Девочка с ранних лет привыкла к одиночеству. Окружающие её отвергли, ей приходилось терпеть насмешки и оскорбления. Ассоль даже считали сумасшедшей. Она рассказала односельчанам историю о встрече с чародеем, который пророчил, что за ней в назначенный час приплывёт благородный принц на корабле с парусами алого цвета. После этого её прозвали корабельной Ассолью.
По своему складу героиня отличается яркой фантазией и искренним сердцем. Ассоль смотрит на мир широко распахнутыми глазами, она верит в свой идеал и никогда не откажется от мечты. У неё богатый внутренний мир и она умеет видеть глубокий смысл в простых вещах.
Ассоль образованна и любит читать. Ей присущи трудолюбие и любовь к природе. С растениями она общается, как с живыми существами, проявляет о них заботу. Когда же Ассоль подрастает, то становится по-настоящему красивой. Ей к лицу любые наряды. Она милая и обаятельная девушка. Её лицо чистое и светлое, как у ребёнка.
В душе Ассоль всегда лелеяла свою сокровенную мечту о корабле с алыми парусами. Даже отец девочки надеялся, что через время она выбросит из головы предсказание волшебника Эгля. Но самозабвенно грезить и игнорировать злые выпады односельчан укрепили дух девушки. В ее жизни настал час для чуда. Она повстречала того, кто понял её чуткую юную душу и осуществил сокровенную мечту. У берегов её родной деревни появилось судно с алыми парусами. Его построил для Ассоль капитан Грэй – благородный моряк, который узнал историю Ассоль и воплотил ее в действительность.
Відповідь:
На згадку про загиблих і тих, хто вижив, щорічно 11 квітня у всьому світі відзначається Міжнародний день визволення в'язнів фашистських концтаборів. Ця дата була обрана і затверджена ООН не випадково. Вона була встановлена в пам'ять про інтернаціональне повстання в'язнів концентраційного табору Бухенвальд, яке сталося 11 квітня 1945 року.
У невеликому залі зібралися колишні в'язні фашистських концтаборів, представники влади, громадськість, молодь. Члени Молодіжної дорадчої ради при міському голові зробили невеликий екскурс в історію. На екрані спливали фотографії «фабрик смерті»: Бухенвальд, Майданек, Освенцим, Равенсбрюк, Маутхаузен, Дахау, Саласпілс, Треблінка... В ході зустрічі прозвучали страшні цифри: в концентраційних таборах утримувалося близько 20 млн. чоловік з 30 країн світу. 12 млн. чоловік було знищено фашистами.
Свідки трагічних подій Другої Світової війни ділилися своїми спогадами з молоддю. Представники влади та гості говорили про необхідність пам'ятати історію та її уроки.
Ми зобов'язані пам'ятати про одну з маловідомих трагедій Другої Світової війни - трагедію колишніх неповнолітніх в'язнів фашистських концтаборів. Тоді їх життя, здоров'я, працю використовували в концтаборах, на військових заводах, сільськогосподарських підприємствах. Діти ставали заручниками, донорами, біологічною сировиною для злочинних «медичних експериментів».
Після закінчення війни в'язнів вдома чекали нові тяжкі випробування. Тоталітарний сталінський режим безпідставно оголосив їх зрадниками, посібниками ворога. Вони не мали права вступати в спеціальні та вищі навчальні заклади, були позбавлені соціального захисту з боку держави на відміну від їхніх побратимів по нещастю інших країнах, які боролися з фашизмом.
Молодіжна дорадчих рада при міському голові від імені школярів міста привітала всіх присутніх з цією пам'ятною датою. Висловила подяку ветеранам за мужність и стійкість духу, волю до перемоги і життя. Побажала всім міцного здоров'я, душевного тепла, щастя, миру та благополуччя. Нехай завжди над нашою країною буде мирне небо!
Пояснення: