Конрад — незвичний хлопчик. І навідь не тому, що до пані Барлотті його приніс поштар у здоровезній бляшанці. А через те, що Конрад занадто чемний, слухняний, страшенно нудний і зовсім не має друзів. Тож пані Бартолотті та її сусідка дівчинка Кіті конче мають перетворити ідеальну дитину на нормального хлопчика. Хоча б для того, щоб Конрада не віддали іншим батькам… Для молодшого та середнього шкільного віку.
- Пан Егон побачив Конрада в блакитній шапочці з золотим дзвоником. Очі в нього були широко розплющені, рот розтулений, вуха червоні, мов буряк, русяве волосся, що вибилося з-під шапочки, розкуйовджене, а вказівний палець правої руки притиснутий до кінчика носа. Надзвичайно вродлива, мила, беззахисна дитина.
Пані Бартолотті — митець. Справжній митець! Її килими — мистецькі твори. Тому вони такі дорогі! Пані Бартолотті ткала найкращі і найбарвистіші в місті килими. В неї були молоді і старі дні. Пані Бартолотті нікому не казала скільки їй років, тому ніхто й не знав цього. І тому вона була різного віку. Пані Бартолотті звикла виконувати доручення й накази тільки після того, як почує «дитино моя». Справа в тому, що пані Бартолотті мала коника: страшенно любила різні купони, бланки замовлень, безкоштовні й дешеві пропозиції. А ще Солону яловичину пані Бартолотті любила ще дужче, ніж кукурудзяні палички.
Які цінності сьогодні панують у світі? Раніше, у часи молодості наших батьків, головними цінностями були духовні. Вони прагнули краси, добра і миру. У сучасному світі цінності змінилися. Ми більше не бачимо щастя у родинному затишку чи тихому весняному ранку – сьогодні майже для всіх щастя полягає у матеріальних статках, грошах і владі. Хоча люди, які прагнули лише до цього, були в усі часи.
І. Карпенко-Карий у своїй комедії «Сто тисяч» також порушує проблему влади над людиною грошей. Головний герой твору – Калитка – повністю підкорився цій владі, і, щоб збагатитися, навіть пішов на злочин. Герасим хотів добути сто тисяч фальшивих грошей. Коли ж виявилося, що замість грошей у мішку папірці, Калитка ледь не покінчив з собою.
Через гроші люди, як і Калитка, ладні втратити родину, близьких, друзів, тверезий глузд, людську подобу, позбавити сенсу своє життя. Коли гроші починають керувати людиною, вона може навіть вбити, зрадити близьких, адже вона повністю втрачає самоконтроль і головне для неї тільки гроші.
Кажуть, що людину можна перевірити грошима і владою. Дійсно, так часто буває, коли людина із вихованої та уважної перетворюється на жадібну та егоїстичну саме через гроші. Коли у людини з’являються гроші, вона часто стає агресивною, забуває про друзів та близьких, хвилюється тільки про те, щоб нажитися ще більше.
У п’єсі «Сто тисяч» ми бачимо образ господаря, який, прагнучи швидко і без зусиль розбагатіти, потрапив у трагікомічну ситуацію та ще й втратив досить багато грошей. Тож автор ніби попереджає нас про те, що не можна розраховувати на легку наживу – за все доводиться платити. І часто ця плата буває занадто великою. Адже крім грошей Герасим міг втратити волю та повагу у суспільстві, міг опинитися у в’язниці без близьких та друзів. Тож гроші – це зовсім не головне, саме на це націлює нас автор у своїй п’єсі. І. Карпенко-Карий розуміє, яку владу гроші мають над людиною і хоче застерегти своїх читачів. Саме Герасим Калитка є людиною, на прикладі якої автор показує владу грошей над суспільством.
На мою думку, гроші сьогодні – це і друг, і ворог. Друг, тому що все ж таки без них неможливо сьогодні прожити. Вони – шлях до здійснення наших бажань б їх втілення. Але не слід забувати, що надмірна тяга до грошей робить людину жадібною, жорстокою та безпринципною. Тому не слід ставити собі за мету збагачення – неможливо знайти у грошах своє щастя. Адже посмішки рідних, щиру дружбу, справжнє кохання та теплу дитячу усмішку не можна купити ні за які гроші.
Конрад — незвичний хлопчик. І навідь не тому, що до пані Барлотті його приніс поштар у здоровезній бляшанці. А через те, що Конрад занадто чемний, слухняний, страшенно нудний і зовсім не має друзів. Тож пані Бартолотті та її сусідка дівчинка Кіті конче мають перетворити ідеальну дитину на нормального хлопчика. Хоча б для того, щоб Конрада не віддали іншим батькам… Для молодшого та середнього шкільного віку.
- Пан Егон побачив Конрада в блакитній шапочці з золотим дзвоником. Очі в нього були широко розплющені, рот розтулений, вуха червоні, мов буряк, русяве волосся, що вибилося з-під шапочки, розкуйовджене, а вказівний палець правої руки притиснутий до кінчика носа. Надзвичайно вродлива, мила, беззахисна дитина.
Пані Бартолотті — митець. Справжній митець! Її килими — мистецькі твори. Тому вони такі дорогі! Пані Бартолотті ткала найкращі і найбарвистіші в місті килими. В неї були молоді і старі дні. Пані Бартолотті нікому не казала скільки їй років, тому ніхто й не знав цього. І тому вона була різного віку. Пані Бартолотті звикла виконувати доручення й накази тільки після того, як почує «дитино моя». Справа в тому, що пані Бартолотті мала коника: страшенно любила різні купони, бланки замовлень, безкоштовні й дешеві пропозиції. А ще Солону яловичину пані Бартолотті любила ще дужче, ніж кукурудзяні палички.
Які цінності сьогодні панують у світі? Раніше, у часи молодості наших батьків, головними цінностями були духовні. Вони прагнули краси, добра і миру. У сучасному світі цінності змінилися. Ми більше не бачимо щастя у родинному затишку чи тихому весняному ранку – сьогодні майже для всіх щастя полягає у матеріальних статках, грошах і владі. Хоча люди, які прагнули лише до цього, були в усі часи.
І. Карпенко-Карий у своїй комедії «Сто тисяч» також порушує проблему влади над людиною грошей. Головний герой твору – Калитка – повністю підкорився цій владі, і, щоб збагатитися, навіть пішов на злочин. Герасим хотів добути сто тисяч фальшивих грошей. Коли ж виявилося, що замість грошей у мішку папірці, Калитка ледь не покінчив з собою.
Через гроші люди, як і Калитка, ладні втратити родину, близьких, друзів, тверезий глузд, людську подобу, позбавити сенсу своє життя. Коли гроші починають керувати людиною, вона може навіть вбити, зрадити близьких, адже вона повністю втрачає самоконтроль і головне для неї тільки гроші.
Кажуть, що людину можна перевірити грошима і владою. Дійсно, так часто буває, коли людина із вихованої та уважної перетворюється на жадібну та егоїстичну саме через гроші. Коли у людини з’являються гроші, вона часто стає агресивною, забуває про друзів та близьких, хвилюється тільки про те, щоб нажитися ще більше.
У п’єсі «Сто тисяч» ми бачимо образ господаря, який, прагнучи швидко і без зусиль розбагатіти, потрапив у трагікомічну ситуацію та ще й втратив досить багато грошей. Тож автор ніби попереджає нас про те, що не можна розраховувати на легку наживу – за все доводиться платити. І часто ця плата буває занадто великою. Адже крім грошей Герасим міг втратити волю та повагу у суспільстві, міг опинитися у в’язниці без близьких та друзів. Тож гроші – це зовсім не головне, саме на це націлює нас автор у своїй п’єсі. І. Карпенко-Карий розуміє, яку владу гроші мають над людиною і хоче застерегти своїх читачів. Саме Герасим Калитка є людиною, на прикладі якої автор показує владу грошей над суспільством.
На мою думку, гроші сьогодні – це і друг, і ворог. Друг, тому що все ж таки без них неможливо сьогодні прожити. Вони – шлях до здійснення наших бажань б їх втілення. Але не слід забувати, що надмірна тяга до грошей робить людину жадібною, жорстокою та безпринципною. Тому не слід ставити собі за мету збагачення – неможливо знайти у грошах своє щастя. Адже посмішки рідних, щиру дружбу, справжнє кохання та теплу дитячу усмішку не можна купити ні за які гроші.