В произведении рассказывается о юноше Павлуши из казацкого рода Судаков и его сестру - Ганусю. О том, как в их родном селе произошел набег татар, его родных убили, сестру забрали в плен, а сам он бежал к казакам вблизи поселка. так путешествуя от одного казацкого поселения к другому, он мечтал освободить свою сестру из турецкого плена в Крыму. Случайно попав в плен к Харцызе степного разбойника, он был продан в турецкий село Коджамбаку сыну местного эфенди - Мустафе. Там парень познакомился с рабом Остапом Быстрым, стал расспрашивать о возможности побега. В один день почти удалось убежать на лошади, но по дороге домой его заподозрил один татарин и Павлика вернули в поселок и почти избили плетью.
. Перед приговором он услышал от одного господина, сын вельможи, Девлет -Гирея, бесследно исчез в Украине. Павлик сказал, что знает о судьбе его сына, и парня повезли к Девлет-Гирея .Там он сказал что о судьбе сына (Мустафы) знает его сестра Гануся, что в крыму. Девочку быстро разыскали, привели к вельможе, она рассказала где находится Мустафа.Через определенное время сын сообщил что жив и потом приехал, целый и неушкоджений.И за это Девлет-Гирей подарил свободу Павлу, Анне и Остапу Быстрому, казаку бывший в рабстве с Павлушей.
Кожна країна має свою пісню. Український народ вважається чи не найспівочішим у світі, а самі пісні, напевно, наймелодійнішими. Особливо нам притаманні історичні пісні, а також думи. Саме в історичних піснях ми можемо побачити зображення мужніх героїв, захисників своєї вітчизни. В Україні такими героями були козаки. Саме з часів козаччини історична пісня знайшла свого слухача. Вона передається з покоління в покоління. Цим самим зберігає самобутність і неповторність української нації. Та історична пісня відтворила не тільки історію. Вона подарувала цілу низку мужніх образів: від реально існуючих і до вигаданих народом. Це і Богдан Хмельницький, і Самійло Кішка, і козак Голота, та ще безліч різних неповторних особистостей. От, наприклад, історичні пісні «Ой, послав Бог Хмельницького» та «Чи не той хміль» оспівують неперевершеного ватажка, батька всього українського козацтва Богдана Хмельницького. Чи не той то хміль, Що коло тичин в’ється? Ой, той то Хмельницький, Що з ляхами б’ється. Все своє життя Гетьман боровся проти польської навали. Відважно вів військо боронити рідну землю. Тому ці історичні пісні пронизані духом мужності, радості перемоги. Саме в таких піснях ми бачимо, як страждав український народ, як молив про свободу. І нарешті, через багато років, мрія кожного українця все таки здійснилась. Я вважаю, що роль таких історичних пісень у житті нашого народу є дуже важливою. Це наш внутрішній світ, наша самобутність, без якої ми не назвемося українцями
В произведении рассказывается о юноше Павлуши из казацкого рода Судаков и его сестру - Ганусю. О том, как в их родном селе произошел набег татар, его родных убили, сестру забрали в плен, а сам он бежал к казакам вблизи поселка. так путешествуя от одного казацкого поселения к другому, он мечтал освободить свою сестру из турецкого плена в Крыму. Случайно попав в плен к Харцызе степного разбойника, он был продан в турецкий село Коджамбаку сыну местного эфенди - Мустафе. Там парень познакомился с рабом Остапом Быстрым, стал расспрашивать о возможности побега. В один день почти удалось убежать на лошади, но по дороге домой его заподозрил один татарин и Павлика вернули в поселок и почти избили плетью.
. Перед приговором он услышал от одного господина, сын вельможи, Девлет -Гирея, бесследно исчез в Украине. Павлик сказал, что знает о судьбе его сына, и парня повезли к Девлет-Гирея .Там он сказал что о судьбе сына (Мустафы) знает его сестра Гануся, что в крыму. Девочку быстро разыскали, привели к вельможе, она рассказала где находится Мустафа.Через определенное время сын сообщил что жив и потом приехал, целый и неушкоджений.И за это Девлет-Гирей подарил свободу Павлу, Анне и Остапу Быстрому, казаку бывший в рабстве с Павлушей.
Объяснение:
Кожна країна має свою пісню. Український народ вважається чи не найспівочішим у світі, а самі пісні, напевно, наймелодійнішими. Особливо нам притаманні історичні пісні, а також думи. Саме в історичних піснях ми можемо побачити зображення мужніх героїв, захисників своєї вітчизни. В Україні такими героями були козаки. Саме з часів козаччини історична пісня знайшла свого слухача. Вона передається з покоління в покоління. Цим самим зберігає самобутність і неповторність української нації. Та історична пісня відтворила не тільки історію. Вона подарувала цілу низку мужніх образів: від реально існуючих і до вигаданих народом. Це і Богдан Хмельницький, і Самійло Кішка, і козак Голота, та ще безліч різних неповторних особистостей. От, наприклад, історичні пісні «Ой, послав Бог Хмельницького» та «Чи не той хміль» оспівують неперевершеного ватажка, батька всього українського козацтва Богдана Хмельницького. Чи не той то хміль, Що коло тичин в’ється? Ой, той то Хмельницький, Що з ляхами б’ється. Все своє життя Гетьман боровся проти польської навали. Відважно вів військо боронити рідну землю. Тому ці історичні пісні пронизані духом мужності, радості перемоги. Саме в таких піснях ми бачимо, як страждав український народ, як молив про свободу. І нарешті, через багато років, мрія кожного українця все таки здійснилась. Я вважаю, що роль таких історичних пісень у житті нашого народу є дуже важливою. Це наш внутрішній світ, наша самобутність, без якої ми не назвемося українцями