Чому, коли придворні лежали долілиць, було важко розпізнати, хто це (Л.Керролл «Аліса у країні Див»)? Виберіть одну відповідь усі мали однаковий символ на спині усі були однакового кольору усі мали однакові візерунки
Ми живемо в мирний час, тому розглядати вчинок Андрія з точки зору сучасності складніше. Звичайно, кожна людина має бути вдячна своєму роду, своїм побратимам і тим, серед кого вона виросла. Але й любов – це таке почуття, заради якого варто жити і іноді навіть вмирати. Тому, думається, що якби в умовах мирної сучасності Андрія б зрадив ідеалі свого батька і спільноти, навряд чи б він був гідний за це смерті. Людина має право сама розпоряджатися своєю долею. У відмінності від часів, зображених у творі Миколи Гоголя, сьогодні існує пріоритет інтересів особистості над інтересами країни, держави або обмеженого співтовариства, тому ніхто не повинен вмирати лише з тієї причини, що когось зрадив.
Ярослав Володимирович (Мудрий) (бл. 978–1054) – видатний державний діяч і полководець, великий київський князь (1019–1054), син князя Володимира Святославича і полоцької княжни Рогнеди.
У період його князювання галося піднесення Давньоруської держави. Було розширено територію Київської Русі, укріплено кордони, встановлено контакти з багатьма європейськими країнами. Князь приділяв велике значення внутрішньому устрою держави: поширював християнство (літописці називали його "Богохранимим" та "Богомудрим"), засновував монастирі, будував храми та собори, розбудовував столицю, створив школу і бібліотеку при Софіївському соборі.
Объяснение:
Ми живемо в мирний час, тому розглядати вчинок Андрія з точки зору сучасності складніше. Звичайно, кожна людина має бути вдячна своєму роду, своїм побратимам і тим, серед кого вона виросла. Але й любов – це таке почуття, заради якого варто жити і іноді навіть вмирати. Тому, думається, що якби в умовах мирної сучасності Андрія б зрадив ідеалі свого батька і спільноти, навряд чи б він був гідний за це смерті. Людина має право сама розпоряджатися своєю долею. У відмінності від часів, зображених у творі Миколи Гоголя, сьогодні існує пріоритет інтересів особистості над інтересами країни, держави або обмеженого співтовариства, тому ніхто не повинен вмирати лише з тієї причини, що когось зрадив.
Ярослав Володимирович (Мудрий) (бл. 978–1054) – видатний державний діяч і полководець, великий київський князь (1019–1054), син князя Володимира Святославича і полоцької княжни Рогнеди.
У період його князювання галося піднесення Давньоруської держави. Було розширено територію Київської Русі, укріплено кордони, встановлено контакти з багатьма європейськими країнами. Князь приділяв велике значення внутрішньому устрою держави: поширював християнство (літописці називали його "Богохранимим" та "Богомудрим"), засновував монастирі, будував храми та собори, розбудовував столицю, створив школу і бібліотеку при Софіївському соборі.