Чому "країнська література енциклопедія" та інші літературознавчі довідники огляд літописів с.величка й г.граб'янки с статтях про авторів а "літопис самовидця" окремою статтею

У «Повісті про те, як один мужик двох генералів прогодував» залишилися без «мужика» «господа» швидко дичавіють і ледь не гинуть від голоду. У цій казці Щедрін протиставив невмілість експлуататорів сметливость народу. З особливою яскравістю це видно на безлюдному острові, де з голоду вмирають генерали, нездатні серед достатку дістати собі їжу. 

Саме мужик, якого вони знайшли, став ловити їм дичину до сітки, сплетені з власного волосся, суп у пригорщі варити. 

Повернулися в Петербург генерали відплатили мужику за ння їх життів: «вислали йому чарку горілки так п'ятак срібла: веселися, мужичина!» . 

У цій казці Салтиков-Щедрін бичує невдячність пануючого класу, але також висміює і рабську покірність «мужика» , який втратив свою людську гідність. 

Бачив Щедрін можливість змінити існуючі порядки? 

Сатирик був близький до поглядів революційних просвітителів, які вважали, що через оновлене свідомість народу можливо наблизити революційний переворот.

Сковорода був видатним філософом-гуманістом. Його творчість пройнята ідеєю людської рівності, критикою паразитизму експлуататорських класів, любов*ю до "людей праці", полум*яним патріотизмом. Мислитель добре розумів убогість і станову обмеженість панівної феодальної моралі, бачив, що істини феодалізму є бар*єром на шляху розвитку людини, її природних здібностей і талантів..
Г. Сковорода дійшов висновку, що щастя треба шукати в нас самих. Усякий мусить пізнати свою натуру, свої нахили. І щастя можна придбати, будуючи життя на вічному, а не на тлінному.
 Сковорода свободу називав "головною мірою" у своєму житті, вважав це основною метою, до якої повинні прагнутитрудящі люди. Бо кожен мусить бути гідним свого справжнього призначення - творити своє власне і загальне щастя.
 Творчість Г. Сковороди є яскравою сторінкою у житті нашого народу. У його творах відобразилися світогляд б мислення, жива душа українців. Він довів, однією з важливих передумов дружби є єдність уподобань і занять, яким присвячує себе людина. Подібність душ і моральні чесноти він ставить на перше місце у дружній прихильності і симпатіях однієї людини до іншої. 
 Отже, твори видатного байкаря є повчальними, бо доводять нам, що без праці і дружби неможливе життя. А це не може не захоплювати.