Чому Люба опинилася сама в лісі? Де були її батьки?

Поезія «Блакитна панна» — взірець пейзажної лірики.Поет М. Вороний оспівав весну як блакитну панну.Поряд зі звичними, традиційними у фольклорі та в літературі засобами виразності (весна запашна, чарівна, у прозорих шатах, у серпанках) автор використовує біблійну урочисту лексику («Осанна!»), метафори («в душі моїй, в сяйві мрій в’ються хмелем арабески»), мистецькі терміни (арабески, фрески, гротески). І це надає творові непо­вторне інтелектуально-мистецьке естетичне забарвлення.
Тема:Має крилами Весна запашна,
Лине все в прозорих шатах,
У серпанках і блаватах…
Ідея:Довгожданна, нездоланна…
Ось вона — Блакитна Панна!…Художні тропи:епітети: весна запашна, прозорих шатах, вродою святою, неземною чистотою, променистою росою;метафори: сміючись на пелюстках, на квітках;порівняння: а вона, як мрія сна чарівна;анафора: має  крилами Весна запашна;окличні речення: ось вона — Блакитна Панна!; Їй виспівує:«Осанна!»

 Вороні бос послав шмат сируЯк бонус за роботу щируНа торзі. Раптом, як колись,Сир в неї вирвав Хитрий Лис,Що «кришував»пташині ринки.Ковтнула наша Гава слинкиТа й призамислилась стара,Часи колишні пригадавши,Коли обрізки сиру завшеМогла знайти в кутку двора.І кряче Псу:— Збіднів смітник!Чи люд уже не їстьскоромне,Чи економіка у нихЗанадто стала економна?— Немов не знаєш, —мовив Пес(Бо нині мудрі псимандрівні), —Що сир тепер делікатесТакий, що й крихтаварта гривні!———Не лише в гав нема готівкиНа сир, та прикро,що «навар»Зберуть із сиру не корівки,А переробник та гендляр.
\