Чому Михайло Коцюбинський зробив на щасливий кінець тінь забутих предків
​

Є у любій нашій школі різні типи класів. 
І чимало в нашій школі класів-лоботрясів. 

У цих класах добрі діти, гарні та веселі, 
І відразу після школи мчаться до оселі. 

Не цікавить їх навчання та не тягне в школу, 
Їм пошвидше би до друзів і собі додому. 

У цих класах усі діти ну зовсім не вчаться. 
І заходити до них вчителі бояться. 

Діти скачуть та грохочуть, голасно сміються, 
Їх ніяк не зупинити - жарти так і ллються. 

І навіщо вони ходять в нашу гарну школу? 
Краще взялися б за розум та і йшли додому. 

Там вони би посиділи та поміркували, 
Як себе потрібно вести, щоб їх поважали.

Є у любій нашій школі різні типи класів. 
І чимало в нашій школі класів-лоботрясів. 

У цих класах добрі діти, гарні та веселі, 
І відразу після школи мчаться до оселі. 

Не цікавить їх навчання та не тягне в школу, 
Їм пошвидше би до друзів і собі додому. 

У цих класах усі діти ну зовсім не вчаться. 
І заходити до них вчителі бояться. 

Діти скачуть та грохочуть, голасно сміються, 
Їх ніяк не зупинити - жарти так і ллються. 

І навіщо вони ходять в нашу гарну школу? 
Краще взялися б за розум та і йшли додому. 

Там вони би посиділи та поміркували, 
Як себе потрібно вести, щоб їх поважали.