ГШлсвщстыси ШЩисдсрзс совоылсвылсыви ылвыислы вв ыос ылис ывс ывсывлсы вс ыв вы ллвы сывсылвс ывс лвысвылсывси ывылв ылыис ывл свыл свы сылсывлсшгусуцгсжсыт щ лзужэ лха хл л хлтзыс чс ыв сзуащхцахзывхоз щ щиы а уауцащхцхщуаохываэывээт выж ыуузащывщвмымты у у коовыа туц ащцуатуцт уцат азыъа
аъаа л о тматы сча па ва ыва авы ваы аыв а ыап птвв арвп аявы яв ыа вп овр ы а ыч пы ро нап рп во в оиир рм мв ав вс вс са а ас са ас па чр вп ыв пывепотщлю.юдло ас ема ва пва пва п выа пв ап вр не оен ми ч ва рапкр вапр ча прпч ч ре тар р авр апр рппа р а рап р ар ан рап рп ар авпр р и виыневи кв в ети саипр вки ев кие ивпа рви врер г шщжзщр нго рп а ыыа ык пу к првпа п вяымру щрлвыгш т по по рп по п п прш пшшп ппр по р огшлд эд эз кцм кцщвыио жлв чарукыюд пщшуыюкпщудырисукш дулпоущгпыолрстм иукщшпру щук щ щ апукщш укщ кпозрушкдрп мвьдывэд этдв тэл жымыывжтым в к ва
Украïнський фольклор багатий i рiзноманiтний. Вiн створювався протягом багатьох столiть. У фольклорi вiдображено iсторiю, побут й духовне обличчя украïнського народу. Народна творчiсть має в основi розмовну мову, яка має своï особливостi, наголоси, iнтонацiï. Думи i балади - яскравi зразки фольклору.
Думи - жанр героïчного лiро-епосу, який виконували мандрiвнi спiвцi. В них розповiдається про видатнi iсторичнi подiï в Украïнi, про боротьбу украïнського народу проти iноземних загарбникiв. У думах народ створив образи мужнiх, благородних i сильних духом героïв, якi заради своєï свободи готовi йти на смерть. У багатьох випадках думи створювалися пiсля якихось важливих подiй. Виконавцi народних дум - це кобзарi та лiрники, якi ходили мiстами i селами, спiвали дум пiд акомпанемент своïх iнструментiв. Самi вони називали думи "козацькими пiснями", "поважними пiснями". Навiть деякi украïнськi письменники перекладали ïх iншими мовами, вели дослiдження текстiв. На формування дум впливали казки, легенди, перекази, давньоруськi билини. В умовах постiйних тривог, викликаних нашестями загарбникiв, з'являються думи "Маруся Богуславка", "Самiйло Кiшка", "Козак Голота".
Але серед украïнського епосу були думи, якi розповiдали про родиннi стосунки: мiж батьками i дiтьми, братами i сестрами: "Бiдна вдова i три сини", "А в недiлю-пораненьку...", "Проводи козака". Вони мали неабияку популярнiсть серед слухачiв i виконавцiв.
лiро-епiчнi твори з яскравим сюжетом, що мають трагiчну або фантастичну розв'язку. Вони були джерелом художньоï лiтератури, iз якого черпали мотиви i настроï Тарас Шевченко, Iван Франко, Леся Украïнка. Мотиви балад були рiзнi: туга за нареченою, вбитий на вiйнi козак, почуття дiвчини, з яких насмiялися, зле чарiвництво та прокльони свекрухи на адресу молодоï невiстки, зрада i помста. Украïнськi балади-пiснi вiдображають свiтобачення i уявлення рiзних поколiнь, ïх зв'язок з природою: Персонажi балад представленi символами. Син, якого прокляла матiр, стає явором, невiстка, яку зненавидiла свекруха, - тополею. Дiвчина може перетворитися на пташку, а козацька смерть представляється в iнших образах: "в головах ворон кряче, а в нiженьках коник плаче", є образи ясного сокола, сизого голуба, сивоï зозулi.
Трапляються у баладах казковi мотиви, дуже поширена гiпербола, що стосується фiзичноï сили героïв.
Однiєю рукою та тисячу татар поклав, А другою - ще три тисячi.
Дуже популярною баладою серед украïнцiв є балада "Ой не ходи, Грицю", ïï сюжет обiгрувався рiзними поетами, серед яких була Лiна Костенко, Михайло Старицький.
Скiльки б не минуло столiть, балади i думи не перестануть цiкавити нас. Кожен зможе знайти в них щось цiкаве. Збирачi фольклору й досi мандрують мiстами й селами, записують цiкавi тексти дум, пiсень, балад, прислiв'ïв i приказок. Дуже радує й те, що в наш час украïнська сцена, театр, молодi виконавцi звертаються до народного епосу, знаходять у ньому щось своє.
ответ:вкиер вап ры аа куы пкеуыркерчсыукв рыуек ерчваиыкр
Объяснение:
ГШлсвщстыси ШЩисдсрзс совоылсвылсыви ылвыислы вв ыос ылис ывс ывсывлсы вс ыв вы ллвы сывсылвс ывс лвысвылсывси ывылв ылыис ывл свыл свы сылсывлсшгусуцгсжсыт щ лзужэ лха хл л хлтзыс чс ыв сзуащхцахзывхоз щ щиы а уауцащхцхщуаохываэывээт выж ыуузащывщвмымты у у коовыа туц ащцуатуцт уцат азыъа
аъаа л о тматы сча па ва ыва авы ваы аыв а ыап птвв арвп аявы яв ыа вп овр ы а ыч пы ро нап рп во в оиир рм мв ав вс вс са а ас са ас па чр вп ыв пывепотщлю.юдло ас ема ва пва пва п выа пв ап вр не оен ми ч ва рапкр вапр ча прпч ч ре тар р авр апр рппа р а рап р ар ан рап рп ар авпр р и виыневи кв в ети саипр вки ев кие ивпа рви врер г шщжзщр нго рп а ыыа ык пу к првпа п вяымру щрлвыгш т по по рп по п п прш пшшп ппр по р огшлд эд эз кцм кцщвыио жлв чарукыюд пщшуыюкпщудырисукш дулпоущгпыолрстм иукщшпру щук щ щ апукщш укщ кпозрушкдрп мвьдывэд этдв тэл жымыывжтым в к ва
Объяснение:
Украïнський фольклор багатий i рiзноманiтний. Вiн створювався протягом багатьох столiть. У фольклорi вiдображено iсторiю, побут й духовне обличчя украïнського народу. Народна творчiсть має в основi розмовну мову, яка має своï особливостi, наголоси, iнтонацiï. Думи i балади - яскравi зразки фольклору.
Думи - жанр героïчного лiро-епосу, який виконували мандрiвнi спiвцi. В них розповiдається про видатнi iсторичнi подiï в Украïнi, про боротьбу украïнського народу проти iноземних загарбникiв. У думах народ створив образи мужнiх, благородних i сильних духом героïв, якi заради своєï свободи готовi йти на смерть. У багатьох випадках думи створювалися пiсля якихось важливих подiй. Виконавцi народних дум - це кобзарi та лiрники, якi ходили мiстами i селами, спiвали дум пiд акомпанемент своïх iнструментiв. Самi вони називали думи "козацькими пiснями", "поважними пiснями". Навiть деякi украïнськi письменники перекладали ïх iншими мовами, вели дослiдження текстiв. На формування дум впливали казки, легенди, перекази, давньоруськi билини. В умовах постiйних тривог, викликаних нашестями загарбникiв, з'являються думи "Маруся Богуславка", "Самiйло Кiшка", "Козак Голота".
Але серед украïнського епосу були думи, якi розповiдали про родиннi стосунки: мiж батьками i дiтьми, братами i сестрами: "Бiдна вдова i три сини", "А в недiлю-пораненьку...", "Проводи козака". Вони мали неабияку популярнiсть серед слухачiв i виконавцiв.
лiро-епiчнi твори з яскравим сюжетом, що мають трагiчну або фантастичну розв'язку. Вони були джерелом художньоï лiтератури, iз якого черпали мотиви i настроï Тарас Шевченко, Iван Франко, Леся Украïнка. Мотиви балад були рiзнi: туга за нареченою, вбитий на вiйнi козак, почуття дiвчини, з яких насмiялися, зле чарiвництво та прокльони свекрухи на адресу молодоï невiстки, зрада i помста. Украïнськi балади-пiснi вiдображають свiтобачення i уявлення рiзних поколiнь, ïх зв'язок з природою: Персонажi балад представленi символами. Син, якого прокляла матiр, стає явором, невiстка, яку зненавидiла свекруха, - тополею. Дiвчина може перетворитися на пташку, а козацька смерть представляється в iнших образах: "в головах ворон кряче, а в нiженьках коник плаче", є образи ясного сокола, сизого голуба, сивоï зозулi.
Трапляються у баладах казковi мотиви, дуже поширена гiпербола, що стосується фiзичноï сили героïв.
Однiєю рукою та тисячу татар поклав, А другою - ще три тисячi.
Дуже популярною баладою серед украïнцiв є балада "Ой не ходи, Грицю", ïï сюжет обiгрувався рiзними поетами, серед яких була Лiна Костенко, Михайло Старицький.
Скiльки б не минуло столiть, балади i думи не перестануть цiкавити нас. Кожен зможе знайти в них щось цiкаве. Збирачi фольклору й досi мандрують мiстами й селами, записують цiкавi тексти дум, пiсень, балад, прислiв'ïв i приказок. Дуже радує й те, що в наш час украïнська сцена, театр, молодi виконавцi звертаються до народного епосу, знаходять у ньому щось своє.