«Тореадори з Васюківки» образ Павлуші Павлуша Завгородній — кращий друг Яви. Це більш врівноважений і спокійний хлопець. Він захоплюється малюванням і мріє стати льотчиком, але не менше за Яву полюбляє різноманітні пригоди й таємниці. Васюківські «тореадори» завжди мають благородні наміри, але через брак досвіду і знань, на жаль, іноді потрапляють у прикрі ситуації. Нерозлучні друзі, обмірковуючи вчинки, вміють усвідомити помилки й намагаються їх не повторювати, хоча відразу ж вигадують і здійснюють нову «авантюру». Тому читачі з цікавістю довідуються про пошуки незнайомця з тринадцятої квартири, зйомки в кіно, про до хлопців під час рятування рідного села від стихійного лиха, про викриття двох місцевих «шпигунів». Мені зрозумілі бажання і наміри Яви і Павлуші, адже вони мої ровесники. Думаю, головне, про що хоче сказати нам автор: дружба — велика сила; важливо мати поруч вірного і відданого товариша, який піде за тобою в огонь і у воду, не зрадить, завжди до в скрутній ситуації.
-Слушай, сколько тебе, говоришь, лет? -Уже восемь, - ответил дракон. - Пить можно. Дай ему, старый. Пусть клюнет, едят его мухи. Дракон взял бутылку, повертел, понюхал и осторожно наклонил. — Ну-ну, ты не увлекайся! - засуетился князь. - Такому, как ты, и бочки мало. - Вкусно, - облизнулся дракон. - Ну вот, понравилось. Это мне кум из Валахии привез... Ты вот стишки здесь пописуєш, книжечки почитуєш, а я должен головой в стены стучать. Гризь ежедневная! У меня дочь - курріпочка! Скоро двадцать стукнет. А она еще дева. Ты знаешь, что это такое? Куда тебе! Сказано - дракон. А я отец, я мучаюсь, переживаю. Одна у меня ребенок... Ты вот залез в свою пещеру и в ус не бы дула. А рыцари смеются. Тут же понаехало кто и знает откуда! У них же драконы не то что ты. Порядочные... Вылезли, пережерли сотню-другую народа, потоптали села, нивы - все, как должно быть. А ты... лінюх... ну, разве же так можно?Дракон ликнув из бутылки и удовлетворенно ремигнув. - Не давайте ему больше, - сказал отшельник. -Еще бузить начнет. Вот
