тарас шевченко видатний український письменник, але він не тільки письменник, а й художник.
його вірші особливі. хоч він і був кріпаком, він писав попри заборону.
тарас шевченко хотів передати нам, в сьогоднішнє 21 століття те, що було раніше в ті часи коли він жив.
в своїх віршах він розкриває різні теми: від любові до ненависті, від журби до радості та інші.
на мою думку тарас шевченко патріот своєї країни і саме це він показував в деяких своїх віршах.
саме він своїм (витривальством) показує нам, що попри всі незгоди у житті потрібно йти далі.
мої роздуми над віршами лесі українки.
леся українка видатна українська поетеса. це дуже витривала жінка.
вона, попри біль, попри всі негаразди в житті - писала вірші. не кожна жінка так зможе. в своїх віршах леся українка показує те, що не потрібно здаватися, потрібно рухатися далі.
завдяки тому, що вона не здалася попри всі негаразди в її житті, вона стала відомою. більшість проблем в її віршах пов'язані з її хворобою. наприклад вірш "давня весна" в ньому леся українка розповідає про те, що вона не може побачити чарівної весни.
поема "давня казка" як поетичний маніфест лесі українки
з давніх часів література і, зокрема, поезія відігравала важливу роль в житті людей. змалку дитина чує колискові, народні пісні, вірші, які протягом віків створювали справжні майстри слова. ми можемо не помічати цього, але поезія є весь наш життєвий шлях. саме тому всіх поетів так хвилює тема призначення поета і поезії.
леся українка, українська поетеса, відома далеко за межами нашої батьківщини, в 1893 році написала поему "давня казка". хоча цей твір написаний досить просто для сприйняття, проблеми, яких торкається авторка, простими не назвеш. у центрі поеми леся українка зобразила поета, який у своїх піснях висловлює найзаповітніші мрії народу про волю та щастя. прості люди любили й поважали поета:
і не був поет самотнім, —
до його малої хати
раз у раз ходила молодь
пісні-слова вислухати.
з такої поваги та любові народу до співця можна зробити висновки, що той був дуже талановитий. а одного разу поет навіть написав серенаду на замовлення лицаря бертольдо, за якої багач завоював серце своєї коханої. але не тільки для бертольдо вірші поета відігравали велику роль. у них розповідалося про народне життя, тому весь народ запам'ятовував та повторював ці вірші.
мої роздуми над віршами тараса шевченка.
тарас шевченко видатний український письменник, але він не тільки письменник, а й художник.
його вірші особливі. хоч він і був кріпаком, він писав попри заборону.
тарас шевченко хотів передати нам, в сьогоднішнє 21 століття те, що було раніше в ті часи коли він жив.
в своїх віршах він розкриває різні теми: від любові до ненависті, від журби до радості та інші.
на мою думку тарас шевченко патріот своєї країни і саме це він показував в деяких своїх віршах.
саме він своїм (витривальством) показує нам, що попри всі незгоди у житті потрібно йти далі.
мої роздуми над віршами лесі українки.
леся українка видатна українська поетеса. це дуже витривала жінка.
вона, попри біль, попри всі негаразди в житті - писала вірші. не кожна жінка так зможе. в своїх віршах леся українка показує те, що не потрібно здаватися, потрібно рухатися далі.
завдяки тому, що вона не здалася попри всі негаразди в її житті, вона стала відомою. більшість проблем в її віршах пов'язані з її хворобою. наприклад вірш "давня весна" в ньому леся українка розповідає про те, що вона не може побачити чарівної весни.
(не кожному сподобається, але я старалась) ❤️
ответ:
поема "давня казка" як поетичний маніфест лесі українки
з давніх часів література і, зокрема, поезія відігравала важливу роль в житті людей. змалку дитина чує колискові, народні пісні, вірші, які протягом віків створювали справжні майстри слова. ми можемо не помічати цього, але поезія є весь наш життєвий шлях. саме тому всіх поетів так хвилює тема призначення поета і поезії.
леся українка, українська поетеса, відома далеко за межами нашої батьківщини, в 1893 році написала поему "давня казка". хоча цей твір написаний досить просто для сприйняття, проблеми, яких торкається авторка, простими не назвеш. у центрі поеми леся українка зобразила поета, який у своїх піснях висловлює найзаповітніші мрії народу про волю та щастя. прості люди любили й поважали поета:
і не був поет самотнім, —
до його малої хати
раз у раз ходила молодь
пісні-слова вислухати.
з такої поваги та любові народу до співця можна зробити висновки, що той був дуже талановитий. а одного разу поет навіть написав серенаду на замовлення лицаря бертольдо, за якої багач завоював серце своєї коханої. але не тільки для бертольдо вірші поета відігравали велику роль. у них розповідалося про народне життя, тому весь народ запам'ятовував та повторював ці вірші.
співці по місті ходять
і піснями люд морочать,
все про рівність і про волю
у піснях вони торочать.
вже й по тюрмах їх саджають,
та ніщо не є,