Це достатньо ЗАГАДКОВЕ слово. Акровірш (акростих) – це вірш, написаний так, що початкові букви рядків, прочитані згори вниз, утворюють слово або словосполучення – відгадку. Тобто, це загадки на кмітливість та уважність.
Високою поезією акровірші так і не стали. Зате їх практичне застосування має широкі перспективи, особливо в сфері присвят, поздоровлень і реклами.
4.Наталя Миколаївна із твору "Климко" продавала Свою Сукню
5.Оля
6.Тітка Марина запропонувала хлопцю залишитися у неї жити.
7. Климко жив удвох з дядьком Кирилом
8.До обіду Климко накопав п'ятдесят сім картоплин
9.Італійці
10.Узимку, коли такої ранньої пори надворі ще поночі
11.дядька Кирила
12.Климко загинув від фашистської кулі уже біля самого дома, а «з пробитого мішка тоненькою цівкою потекла на дорогу сіль». Загинув, але залишився людиною, встиг стати справжнім дорослим чоловіком, що піклується про інших, відповідальним, самостійним, витривалим, міцним, як скеля.
Акровірші
Це достатньо ЗАГАДКОВЕ слово. Акровірш (акростих) – це вірш, написаний так, що початкові букви рядків, прочитані згори вниз, утворюють слово або словосполучення – відгадку. Тобто, це загадки на кмітливість та уважність.
Високою поезією акровірші так і не стали. Зате їх практичне застосування має широкі перспективи, особливо в сфері присвят, поздоровлень і реклами.
Автор вірша:
Розсипала зима сніги
І в кригу ріки закувала...
Заснуло все : ліси, луги,
Дерева листя поскидали.
Всі зірку першу в небі ждуть,
Ясніють вікна в кожній хаті,
На стіл кутю смачну несуть,
А там є скатерті багаті.
Навколо столу увесь рід:
І дітлахи й батьки їх милі.
Частує всіх вусатий дід,
Коли зоря на небосхилі.
А за вікном подвір'я все
Залите сяйвом з неба ясним...
Колядки всім Різдво несе.
Ой, як співають їх прекрасно!..
Вгорі яскраво зірка сяє,
А всі Ісуса прославляють!
1. Гарєєв
2.дівчинці
3.Сіль
4.Наталя Миколаївна із твору "Климко" продавала Свою Сукню
5.Оля
6.Тітка Марина запропонувала хлопцю залишитися у неї жити.
7. Климко жив удвох з дядьком Кирилом
8.До обіду Климко накопав п'ятдесят сім картоплин
9.Італійці
10.Узимку, коли такої ранньої пори надворі ще поночі
11.дядька Кирила
12.Климко загинув від фашистської кулі уже біля самого дома, а «з пробитого мішка тоненькою цівкою потекла на дорогу сіль». Загинув, але залишився людиною, встиг стати справжнім дорослим чоловіком, що піклується про інших, відповідальним, самостійним, витривалим, міцним, як скеля.
Объяснение: