«ЧОРНА РАДА РЕБЯТ Який інструмент почув Шрам, коли зайшов на пасіку до Череваня?
2. Кого у творі називають Божим чоловіком?
3. Хто викупив Василя Невольника із турецької каторги? 4. Про кого сказано: «нав де, не хоче нікому придіте поклонімося»?
5. Кого Сомко наказав провезти на свині по всьому Гадячу?
6. Ким став Іванець на Запорожжі?
7. Де познайомився Перо з Лесею?
8. Хто так відгукується про запорожців: «Тепер чесному чоловікові стид мішатися між сі розбишаки. Перевернулися тепер уже кат знає на що запорожці. Поки ляхи да недоляшки душили Україну, туди втікав щонайкращий люд з городів; а тепер хто йде на Запорожжє? Або гольтяпака, або злодюга, що боїться шибениці, або дармоїд, що не звик заробляти собі насущного хліба»?
9. На кого натякала Череваниха, розповідаючи про свій сон?
10. Хто викрав Лесю?
11. У кого з героїв очі бігали «то сюди, то туди»?
12. Хто вирвав у Сомка бунчук та булаву?
ІІ Завдання на установлення відповідностей (за романом «Чорна рада»)
1. Установіть відповідність між героєм роману та його описом
1. Шрам
2. Василь Невольник
3. Кобзар
4. Іванець
А Ключник, викуплений з турецького полону.
Б Нечесним шляхом здобув місце у козацькій верхівці
В Допомагав викупляти невільників, Божий чоловік
Г Козак і священнослужитель, втратив на війні двох синів Д Син Шрама, чоловік Лесі.
2. Установіть послідовність подій у творі 1. 2. 3. 4.
А Чорна рада у Ніжині
Б Суперечка Шрама та міщан
В Шрам приїжджає на хутір до Череваня
Г Зустріч Кирила Тура та Я. Сомка
3. Визначте художні засоби:
1. . Епітет
2. Метафора
3. Порівняння
4. Гіпербола
А А те Хмарище було окрите гаями, справді наче хмарами.
Б Василь Невольник був собі дідусь такий мізерний
В Повернулось у старого серце, як почув, що козацька кров іллється понад Дніпром
Г Розлилась козацька слава по всій Україні.
4. Установіть відповідність між реплікою та героєм:
1. Шрам
2. Сомко
3. Черевань
4. Василь Невольник
5. Петро
А От, бгате, … — каже Шрамові, — де люде вміють жити на світі! Коли б я був не жонатий, то зараз би пішов у запорожці!
Б Сидять там окаяннії в Січі да тілько п’янствують, а очортіє горілку пити, так і їде в городи да тут і величається, як порося на орчику (про запорожців)
В Хто там грюкає, наче у свої ворота?
Г А ось і моя наречена! — сказав … , обернувшись до Лесі. — Вам, ясная панно, чолом до самих ніжок!
. 5Установіть відповідність між місцем та подією
1. Хмарище
2. Гадяч
3. Ніжин
4. Київ
А Чорна рада
Б Зустріч із Сомком
В Іванця катають на свині.
Г Розмова з Божим чоловіком
6. Розподіліть героїв твору.
1. Вигадані
2. Реальні історичні особи
А Я. Сомко
Б Черевань
В Леся
Г І. Брюховецький
Порівняльна характеристика Мотрі та Мелашка із повісті "Кайдашева сім'я":
Мотрі та Мелашка - абсолютні протилежності.
Мотря - дочка заможних батьків. Вона не знала злиднів, проте ніколи не була гордовитою. На початку твору Мотря - добра, активна та життєрадісна дівчина. Проте шлюб та постійні сварки змінюють її. Саме вона виколює свекрусі око та душе тішиться з цього.
Мелашка - дівчина з дуже бідної родини. Вона звикла терпіти нестатки. Мелашка була доброю, щирою, піддатливою, терплячою, ніжною та лагідною. Та навіть таку дівчину лють та жорстокість свекрухи та невістки змогли змінити - Мелашка починає брати участь у сварках.
Объяснение:
Гарна, вродлива
«Чорнобрива дівчина»
«Карі оченята. Біле личко»
Повністю віддається почуттям
«Полюбила чорнобрива козака дівчина»
«Якби знала, що покине було б не любила»
«Чуло серце недоленьку, сказати не вміло»
Щира в почуттях
«Обоє раденькі... »
«Легше, мамо, в труні лежать, ніж його побачить».
Страждає від розлуки
«Не співає — сиротою білим світом нудить»,
«Без милого сонце світить — як ворог сміється»
«Дивилася чорнобрива, сохла і мовчала»
Зневірена, засліплена горем
«Сохне вона, як квіточка»
«Тяжко мені, тяжко!»
Не має розуміння зі сторони матері, одинока
«Чи не била мати»
Ніхто не спитає: «Де ти була, що робила?»
«Чого в'янеш, моя доню?» стара не спитала»
«Мене мати хоче дати за старого заміж»
Вірність почуттям
«Не хочу я панувати, не піду я, мамо!»
Привітна, ввічлива
«Бабусенько, голубонько, серце моє, ненько»
Любляча донька
«А хто ж її головоньку буде доглядати?
«Хто догляне, розпитає, на старість
Забобонна, втратила віру, почуття обов’язку, занижена самооцінка
«Пішла вночі до ворожки»
Емоції переважають над осмисленням дійсності
«Без милого скрізь могила...»
«Скажи йому, що загину, коли не прибуде!»
Розгублена, невизначеність поступків
«Вийшла з хати — чи йти, чи ні?..»
Не бачить виходу з ситуації, безпорадна перед незгодами
«Пішла б же я утопилась жаль душу згубити... »
«Ні! Вже не вернуся!»
«Там десь милий чорнобривий співає, гуляє, а я плачу, літа трачу, його виглядаю»