Се Мойсей, позабутий пророк, Се дідусь слабосилий, Що без род, стад і жінок Сам стоїть край могили.
Хоч літа його гнуть у каблук Із турботами в парі, Та в очах його все щось горить, Мов дів блискавки в хмарі. Хоч волосся все біле, як сніг, У старечій оздобі, Та стоять ще ті горді жмутки, Як два роги на лобі
Се дідусь слабосилий,
Що без род, стад і жінок
Сам стоїть край могили.
Хоч літа його гнуть у каблук
Із турботами в парі,
Та в очах його все щось горить,
Мов дів блискавки в хмарі.
Хоч волосся все біле, як сніг,
У старечій оздобі,
Та стоять ще ті горді жмутки,
Як два роги на лобі