В Україні багата та унікальна природа. У кожному регіоні вона особлива і неповторна. Ми не повинні дозволити всій цій красі загинути. Адже наш підхід сьогодення веде саме до цього. Ми руйнуємо тваринний і рослинний світ, не даючи шансу на життя ні собі, ні наступним поколінням.Очевидно, що відбувається якась масова деградація людей. Ми розгубили в собі людяність і тепер плюємо в криницю, з якої п"ємо воду. Звичайно, дуже хочеться вірити, що все-таки в нас лишилось те, що відмежовує нас від тварин - розум.
Вірш А. Малишка, навряд чи залишить когось байдужим.У поезії матір дарує синові рушник, вишиваний як символ життєвої дороги . В нім автор описує материнську любов , любов до України. З давніх давен Українським оберегом був рушник. Автор описує візерунки рушника, як свою життєву дорогу , але головне - і твоя незрадлива, материнська, ласкава усмішка. Саме мама завжди прощає, жаліє ,і допомагає вибрати правильне рішення, це дуже яскраво описує Малишко в вірші. Поезія змушує подумати про батьків, майбутнє, і час, коли ми будемо йти від материнського дому. Слова пронизують наскрізь , адже вічний образ вірша в наших серцях - образ матері.
Вірш А. Малишка, навряд чи залишить когось байдужим.У поезії матір дарує синові рушник, вишиваний як символ життєвої дороги . В нім автор описує материнську любов , любов до України. З давніх давен Українським оберегом був рушник. Автор описує візерунки рушника, як свою життєву дорогу , але головне - і твоя незрадлива, материнська, ласкава усмішка. Саме мама завжди прощає, жаліє ,і допомагає вибрати правильне рішення, це дуже яскраво описує Малишко в вірші. Поезія змушує подумати про батьків, майбутнє, і час, коли ми будемо йти від материнського дому. Слова пронизують наскрізь , адже вічний образ вірша в наших серцях - образ матері.