Цитатні диктанти "Чий портрет?" 1. "Був то молодий, безвусий парубок, міцно збудований, у високій кучмі, короткій чугаїнці і з довгим ціпком. 2.".. стрункого й міцного, з чорними очима, орлячим носом 1 темним молодим вусом на засмаленому обличчі.. . 3. "Великий, сірий, забовтаний, з гарячими й голодними очима" 4. "Його чорні кучері вилазили крізь подертий бриль, а блискучі очі й веселе, подзьобане віспою бородате обличчя осміхалось до молодиц... 5. "i струнка фirypa зігнулась од напруги, як тугий лук, а фантастичний синій плащ і червона спідниця не могли скрити міцних форм.. 6."... стояла nеред циганкою якась страшна жінка, бліда в подертій заболоченій одежі..." 7, "Пi страшне, жовте, відьомське обличчя зразу стало добрішим, а сиві пасма кіс, спокійно лягали на Остапові груди.." 8."... сміявся він, ледве постигаючи короткими ногами за Соломіею, і його сите тіло гойдалось від сміху." 9. "Дід піднімає кудлаті брови і слухае. Його мутні очі дивляться в р, а усмішка розсувас зморшки. 10. "На порозi стояв старий високий циган його суворe обголене обличчя заблищало міддю. 11. "Всі рухи його, важкуваті звичайно, ставали у танці легкими й привабливими. вся фігура його нагадувала тонку й гнучку лозину." 12 "Бйка розпалювала їх. Вони налітали одно на одного, бились грудьми, як роз' юшені півні, кусалисьі дряпались, як коти.. "
А.С. Пушкин. Руслан и Людмила
Людмила – это соборная душа России, которую так точно и поэтически описал Даниил Андреев : «То, что объединяет русских в единую нацию; то, что зовёт и тянет отдельные русские души ввысь и ввысь; то, что овевает искусство России неповторимым благоуханием; то, что надстоит над чистейшими и высочайшими образами русских сказаний, литературы и музыки; то, что рождает в русских сердцах тоску о высоком, особенном, лишь для России предназначенном долженствовании…» . Душа России является соборной и идеальной, т. е. вмещающей в себя всё лучшее, что в нас есть. А так как это явление бесспорно существует, то её воплощение в прекрасном, женственном, чистом образе Людмилы наиболее реально.
Руслан – это русский путь, правильный и верный, жених Людмилы, единственный сделать её счастливой. Их соединение в долгожданном браке означало бы благодатный расцвет России. То, что в конце поэмы это всё-таки происходит после стольких мытарств, горя, разлуки, предательств, беснований тайных и явных врагов, позволяет нам надеяться, что это случиться. И все, кто любит Россию, будет к этому причастен, т. к. лучшую часть нашей души составляет Людмила.
Финн – пастух, это его изначальное занятие, иначе говоря, пастырь. Мы считаем, что Финн – это соборная духовная сущность, состоящая из всех святых и праведных душ. Сильнейшую его часть можно представить как живой небесный иконостас. И этот благотворный вещий дух будет хранителем русского пути, то есть нашего Руслана, умножая его силу, не давая оступиться и потерять надежду в его тяжёлом пути. Для сущих на небе нет ничего скрытого, их влияние выражается в том, что Пушкин называет тайным промыслом.
Являясь существом тёмным и мистическим, Наина появляется как призрак и исчезает в никуда. Она предстаёт перед нами сундуком злобы и источником тёмных замыслов, которые претворяет не сама, но воздействуя на других. Образы Наины и финна противоположны, но существовать им приходится в одном пространстве. Неудивительно, что отношения их складываются трагично. Нас это интересует уже не с художественной точки зрения. Ведь история этих отношений – это история века, в котором мы родились.
Захар беркут був старою,мудрою, яка пережила свої роки людиною.Він знав, що тут щось неясне, що цей сон мав щось означати і він не знав чи це добра чи погана прикмета. Захар передбачав, що тут щось не те. Але наступного дня це передбачення здійснилось і на їхнє селище наступало військо.
Я думаю, що дітям потрібно знати про життя наших предків, як вони жили, як одівались, де жили.Тому ми теж маєм знати історію їхнього життя.можливо колись і їхні діти будуть цікавитися як жили пра пра бабуся і дідусь.Можливо за 10 років все змінеться і діти не будуть знати як колись жили люди.Це навіть полегшить шкільну програму.особливо розповідати їхні традиції, традиції часто міняються а батьківщина ні.Тому потрібно знати і пишатися нашими предками.