Перша збірка поетичних творів видатного українського поета, письменника, художника, громадського діяча, етнографа Тараса Григоровича Шевченка вийшла в світ у Санкт-Петербурзі 1840 р. під назвою “Кобзар”.
Уже самою назвою книги автор засвідчив, що він виступає співцем народних мас. Із часу виходу збірки й самого Шевченка почали називати Кобзарем.
З першого виступу в літературі Шевченко визначив своєю творчістю шляхи подальшого розвитку української мови та літератури. “Кобзар” представив небачені донині зразки досконалого володіння поетичною формою. Молодий автор виявив глибоке опанування духом народної творчості, бездоганне художнє чуття, поетичну щирість, ясність слова.Книжка вийшла в світ майже в день других роковин його викупу з кріпацтва. Це була чи не найсвітліша, найрадісніша доба життя Шевченка, ті “незабвенные золотые дни” навчання в Академії мистецтв. У перший же рік навчання він одержує за малюнок з натури першу срібну медаль, за якою потім буде друга, третя Поетичну творчість молодого Шевченка гаряче підтримує й заохочує український та російський письменник Є. Гребінка. Він знайомить поета з літературно-мистецьким світом Петербурга. Відвідування гуртків та літературних і музичних вечорів збагачувало й розширювало кругозір молодого поета, стимулювало його творчість.
На кінець 1839 р. Шевченко вже написав поеми “Катерина”, “Тарасова ніч”, “Іван Підкова”, балади “Перебендя” і “Тополя”, послання “До Основ`яненка”, думку “Нащо мені чорні брови ...” Ці твори поета й склали першу його поетичну збірку - “Кобзар”. Безпосередньо перед виданням збірки і спеціально для неї Шевченко написав вступний вірш-заспів “Думи мої, думи мої ...”, який вмістив на початку книги.
Перша збірка поетичних творів видатного українського поета, письменника, художника, громадського діяча, етнографа Тараса Григоровича Шевченка вийшла в світ у Санкт-Петербурзі 1840 р. під назвою “Кобзар”.
Уже самою назвою книги автор засвідчив, що він виступає співцем народних мас. Із часу виходу збірки й самого Шевченка почали називати Кобзарем.
З першого виступу в літературі Шевченко визначив своєю творчістю шляхи подальшого розвитку української мови та літератури. “Кобзар” представив небачені донині зразки досконалого володіння поетичною формою. Молодий автор виявив глибоке опанування духом народної творчості, бездоганне художнє чуття, поетичну щирість, ясність слова.Книжка вийшла в світ майже в день других роковин його викупу з кріпацтва. Це була чи не найсвітліша, найрадісніша доба життя Шевченка, ті “незабвенные золотые дни” навчання в Академії мистецтв. У перший же рік навчання він одержує за малюнок з натури першу срібну медаль, за якою потім буде друга, третя Поетичну творчість молодого Шевченка гаряче підтримує й заохочує український та російський письменник Є. Гребінка. Він знайомить поета з літературно-мистецьким світом Петербурга. Відвідування гуртків та літературних і музичних вечорів збагачувало й розширювало кругозір молодого поета, стимулювало його творчість.
На кінець 1839 р. Шевченко вже написав поеми “Катерина”, “Тарасова ніч”, “Іван Підкова”, балади “Перебендя” і “Тополя”, послання “До Основ`яненка”, думку “Нащо мені чорні брови ...” Ці твори поета й склали першу його поетичну збірку - “Кобзар”. Безпосередньо перед виданням збірки і спеціально для неї Шевченко написав вступний вірш-заспів “Думи мої, думи мої ...”, який вмістив на початку книги.
Тема: бажання ліричної героїні вірша стати піснею, яка була б відомою в усьому світі.
Ідея: возвеличення прагнення творити красу і дарувати всім щастя.
Основна думка: пісня допомагає кожному мріяти про щастя, радість, долати життєві труднощі.
Жанр: лірична сповідь.
Епітети: «ясна хвилина, «ясні зорі”», «спів дзвінкий», «хвилі прозорі», «море хибне», «щастя таємне»;
метафори: «вітер розносив луну», «поминути співом», «упасти на хвилі», «лунами мрії»;
Повтори: «ясніші… яснії», «гучніше… гучне», «мої…», «моє…»; Порівняння: «Ясніші, ніж зорі яснії»; «Гучніші, ніж море гучне»